Вправа 278

Любов’ю народу сповито безсмертні пісні Кобзаря. Небо незміряне всипано зорями. Вечірню сизу даль узором срібним куто. Вже заволочено серпанком сіреньке небо. Усе повито голубим і пересновано сріблястим. Багато зірочок блискучих розсипано по небесах.