Вправа 327

Обіпершись вітрові на спину, кричить Тарасова гора: «Нема на світі України, немає другого Дніпра». Гуртом зібравшись у землянці, бійці співають «Заповіт». І струни говорять в кістлявих руках: «Обріс мохом сірий камінь, в полі лежачи, зажурились козаченьки, дома сидячи». То не маки процвітали, густу траву прикрашаючи... То козаки поле вкрили, кониченьків попасаючи. Народна пісня супроводжує увесь людський вік, поетизуючи працьовитість, доброту, щирість, вірність.