Вправа 541

На світі більше, ніж зірок у небі, не кволих душ, а пристрасних, хоробрих. Люблю я вулиці замріяного Львова, де кожний камінець — невимовлене слово. Там край лежить неміряний, незнаний, земля народів інших і племен. А вдалині, мов видиво, стоїть століттями не зрушений Житомир. Тиша ловить у невід хвилин переплин. Неквапно крутиться земля, життя хутчіше кружля. Моя правда завжди насторожі, не впускає брехню у мій дім (розповідне, неокл., просте, пошир., повне, неускл.).