1. Домашні завдання
  2. 7 клас
  3. Українська мова
  4. Глазова 2020 рік

Вправа 124

Прочитайте народні прикмети, визначте дієслова минулого часу. З’ясуйте рід і число кожного. Назвіть суфікси, за допомогою яких утворено форми минулого часу.

1. Якщо на Стрітення вранці випав (чол. р., одн.) сніг — на врожай ранніх хлібів.

2. Ворона під крило ніс сховала (жін. р., одн.) — до холоду.

3. Сонце визирнуло (серд. р., одн.) з-поза хмар — на ранню весну.

4. Притихли (мн.) кімнатні птахи — на мороз.

5. Ліг (чол. р., одн.) на сніг пес — на тепло.

Увага! Минулий час дієслова (що робив? що зробив? і т.д.) твориться від неозначеної форми додаванням замість кінцевого -ти, -сти суфіксів -в (або нічого), -л(а), -л(о), -л(и): випав, визирнуло.

 

Укажіть дієслово, форму минулого часу якого утворено без суфікса. Поясніть чому.

Минулий час дієслів чоловічого роду утворюється без суфікса, якщо основа неозначеної форми закінчується на приголосний: ляг-тиліг.

 

Коли відзначають Стрітення? Що вам відомо про це свято?

Різдв’яний круг свят завершується празником Господнього Стрітення, що його святкуємо сорокового дня по Христовому Різдві 15 лютого. В цей день згадується євангельська подія, коли на 40-й день після народження Христа, його земні батьки — Діва Марія та Йосип Обручник принесли Немовля Ісуса до Єрусалимського храму.

Це свято також називають Стрічення, Стріщення, Громниці або Зимобор. У цей день, за народним повір’ям, зима зустрічається з весною. З давніх-давен Стрітення чекали з особливим нетерпінням і урочисто відзначали.

Передусім, в церквах освячували свічки. Їх дбайливо берегли протягом року і часто використовували як лікувальний, протизлодушний чи заспокійливий засіб. Тією свічкою обкурювали хату та інші подвірні споруди, щоб оберегти себе й худобу від хвороб і нещасть, а також вози та інший сільськогосподарський реманент, коли вирушали на першу оранку, щоб всяка сівба рясними сходами проросла.

Із Стрітенням пов’язано багато різних повір’їв та прикмет, відображених у народних прислів’ях. Наприклад: «Якщо на Стрітення сніг — чекай ранню весну на поріг», «Якщо на Стрітення капле із стріх — зима ще довго протягне», «Якщо на Стрітення погода морозна і ясна — буде весна файна». Тепло і відлига в цей день віщували ранню і теплу весну, мороз — тривалу зиму. Крім того, люди стежили за розміром бурульок. Вважалося: якщо увечері вони короткі, до весни снігу випаде небагато, а якщо довгі — ще будуть рясні заметілі.

Стрітення чекали і пасічники. Вони вважали: як капатиме зі стріх водичка, так прибуватиме і мед.

Коли на Стрітення від морозу яйце трісне, чекай на хороший урожай — погода буде помічницею.

Колись, як чумак виходив у дорогу, господар давав йому хліб, сіль і кропив стрітенською водою волів, воза і самого чумака, примовляючи: «Боже тебе збережи!». Так само і батько відряджав сина на війну, скроплюючи стрітенською водою на щасливе повернення.

 

Складіть три речення про зустріч Зими з Весною. Уживайте дієслова минулого часу.

1. Учителька розповіла про те, як із давніх давен люди вірили, що на Стрітення зима обов’язково має змагатися з весною, і хто переможе, тому до кінця місяця й господарювати.

2. На Стрітення, за народними уявленнями, зима іде туди, де було літо, а літо — де була зима.

3. Посвячені на Стрітення свічки звалися «громичними», бо їх запалювали і ставили перед образами під час грози, щоб оберегти людей і худобу від грому.

 

Чи вірите ви в народні прикмети? Чому? Двома-трьома реченнями дайте на це запитання відповідь. Уживайте дієслова у формі минулого часу.

Звичайно, я не тільки вірив, але і на власному невеликому досвіді переконався, що народні прикмети, особливо про природу, з великою точністю допомагали не раз пояснити зміни в погоді.

Наприклад, якщо бджоли, мурахи, світлячки поводили себе неспокійно, збивалися в зграї, безладно переміщалися, варто було чекати дощу. Якщо листя з вишні восени скоро опадало, рання зима не за горами. Дим, що стовпом піймався вгору з димоходу, означав, що вночі або наступного дня буде холодно.