1. ДЗ
  2. 7 клас
  3. Українська мова
  4. Глазова 2020 рік

Вправа 240

Прочитайте. Поясніть, чи можна скласти за цим планом опис людини, попередньо її не побачивши. Чому?

Орієнтовний план твору-опису зовнішності людини

І. Хто ця людина.

ІІ. Її зовнішність.

1. Що найперше впадає в очі.

2. Зріст, постава.

3. Волосся, зачіска.

4. Риси та вираз обличчя.

5. Манера спілкування. Особливості мовлення. Міміка, жести.

6. Одяг.

ІІІ.Що запам’ятовується (подобається) в зовнішності людини.

Увага! Я думаю, що можна скласти за цим планом опис людини, попередньо її не побачивши. Наприклад, так роблять майстри слова, особливо письменники-фантасти. У їхніх творах ми часто знаходимо описи тих чи інших вигаданих героїв.

Поясніть відмінність між описом і твором-описом. У відповіді спирайтеся на план твору.

Твір-опис — твір, у якому описано ознаки, властивості, якості особи, предмета або явища.

Є опис предмета за власними спостереженнями; опис предмета за картиною; опис тварини; опис приміщення; опис природи; опис зовнішності людини за власним спостереженням або за картиною; опис процесу праці.

Опис переслідує іншу мету: не просто назвати ознаки об’єкта зображення, але й викликати певний емоційний стан читача чи слухача. В описі доречно використання означальних характеристик, прийомів порівняння або протиставлення, епітетів, метафор, уособлення.

Який пункт плану відповідає вступній частині тексту твору? Який — його закінченню?

На мою думку, перший пункт плану відповідає вступній частині, третій пункт (ІІІ. Що запам’ятовується (подобається) в зовнішності людини) — його закінченню.

Яким чином на зовнішності людини відбивається її характер? Розкажіть, що ви знаєте про це з уроків літератури.

Чи замислюємося ми над тим, чому без видимих причин одна людина нам подобається, до іншої відчуваємо антипатію, а третя взагалі не викликає ніяких емоцій?

Мабуть, це наше «внутрішнє око» сприймає, аналізує інформацію, і за кілька секунд розпізнає характер людини і посилає сигнал про симпатії чи антипатії. Саме тому ми або прагнемо завоювати чиєсь розташування, або інтуїтивно уникаємо зустрічі.

Ми дізнаємося, що очі не просто «дзеркало душі», а глибокі зморшки на лобі не завжди ознака розуму, що бувають брови «врозліт» і «будиночком», що губи можуть розповісти про людину набагато більше, ніж вона собі уявляє. І ми починаємо розуміти, що за прекрасною зовнішністю сховане холодне серце, за вологими з поволокою очима – безжалісність.

Наприклад, опис зовнішності дідуся (повість «Гуси-лебеді летять»), з якого ми дізнаємося про його доброту: «… мов сіро-блакитнаві, побризкані росою безсмертники, оживають старі очі. Дід ошелешено підкидає вгору брови, потім одгетькує мене вільною рукою й починає сміятися. Він дуже гарно сміється, хапаючись руками за тин, ворота, ріжок хати чи дерево, а коли немає якоїсь підпірки, тоді нею стає його присохлий живіт. У таку хвилину вся дідова постать перехитується, карлючки вусів одстовбурчуються, з рота вириваються клекіт і «ох, рятуйте мою душу», з одежі осипається дерев’яний пилок, а з очей так бризкають сльози, що хоч горня підставляй під них.»

Роздивіться картину «Дівчинка з собакою» пензля українського художника Олександра Мурашка (1875–1919). За поданим вище планом складіть твір-опис зовнішності портретованої в художньому стилі (усно).

На передньому плані репродукції картини — середнього зросту струнка дівчинка, яка стоїть поруч із могутньою собакою. У неї продовгувате і худорляве світле обличчя. Каштанового кольору розпушене волосся, наче хвиля, спадає на плечі. На нас уважно дивляться великі темно-карі очі. Мені хотілося б зрозуміти, чому у неї такий зосереджений вираз обличчя. Маленький тонкий ніс, ніжно-червоні стиснуті губи, невеликий гарний рот ще виразніше підкреслюють цю зосередженість. Зовсім неможливо розглянути деталі темного одягу на дівчині. Її світле взуття, мабуть, плетені черевички теж описати важко.

Повідомити про помилку