Вправа 290

Анатолій угледів широкий пеньок і, важко дихаючи, плюхнувся на нього. Хлопці закачали холоші, стрибнули в крайній човен і, відштовхнувшись, попливли до виходу. Я не тікав, зустрівшися з врагами, і не ховавсь, лякаючись, на піч. Василько пірнув по шию і, відчувши під собою холодну глибочінь, усім тілом повернувся до берега. Тимко так і залишив квітку разом Із густим кущиком трави в її зеленому храмі й, обережно обкосивши, пішов далі. Безупинним потоком здіймаючи пил, несуться гучні самоскиди.