Вправа 409

Льотчики саме поверталися з полігона додому у свій степовий виселок. Час, моя пісне, по волі буяти. Зітхає поволі місто, спалахує вогнями ліхтарів. Галочка увійшла до батька, насилу ногами переступає. Вкраїнські прапори вгорі — мов сонце над степами. Кожен по-своєму залишає після себе пам’ять.