Вправа 453

З-за обрію, дзвінка і промениста, по райдузі весна в село ішла. Пише мати, що навколо хати наш садок вишневий забілів. І верби, і тополі, і вітряки на полі, і долом геть собі село понад водою простяглось. «Не спіши з-поперед батька в пекло», — розважливо мовить Данило, проте йде швидко. Залюблений у книг нових і давніх стоси, він слухав голоси з низин і з-понад хмар. Лише з-над хмар часом прилине прощання з літом журавлине (реч. розпов., неокл., просте, двоскл., пошир., повне, неускл.).