Вправа 451

1. В українській мові є 10 частин мови, їх поділяють на самостійні та службові.

Самостійні: мають лексичне значення (називають предмет, дії, ознаку предметів і дій. кількість); мають морфологічні ознаки (рід, число, відмінок, час, особу, та ін.); є членами речення.

Службові: не мають лексичного значення; мають морфологічні ознаки (незмінність); не є членами речення

2. Самостійні частини мови змінюються за родами, числами, відмінками, а службові частини мови є незмінними.

3. Змінні частини мови: іменник, прикметник, займенник, числівник, дієслово.

4. Дієслово має п’ять форм: неозначена форма дієслова, особове дієслово, безособове дієслово, дієприкметник, дієприслівник.

5. Прислівник як самостійна частина мови являється незмінною, вказує на ознаку дії, ознаку предмета та ознаку іншої ознаки.

6. Службові частини мови: сполучник, прийменник, частка. їх називають службовими тому, що вони не виконують синтаксичної ролі, не є членами речення, виконують службову роль у реченні.

7. Вигук не відноситься ні до самостійних частин мови, ні до службових. Вигук — особлива частина мови, яка виражає почуття, емоції, волевиявлення мовця, не називаючи їх.