1. Домашні завдання
  2. 8 клас
  3. Українська література
  4. Авраменко 2021 рік

Тарас Шевченко

Сторінка 40-41

1. 1838 року

Б викуплено поета з кріпацтва.

2. Гроші для викупу Т. Шевченка з кріпацтва було виручено з продажу портрета, на якому був зображений

Г Василь Жуковський.

3. Прочитайте уривок із вірша «Думи мої, думи мої…».

Прилітайте, сизокрилі / Мої голуб’ята, / Із-за Дніпра широкого / У степ погуляти...

У цих рядках наявний художній засіб

Г епітет.

4. Розкажіть історію викупу Т. Шевченка з кріпацтва.

У Санкт-Петербурзі 1836 року відбулося знайомство Шевченка зі студентом Академії мистецтв Іваном Сошенком, який відразу оцінив малярські, а згодом і поетичні здібності нового знайомого.

Він увів юнака в коло діячів української і російської культури, які працювали тоді в Петербурзі. Вони високо оцінили малярський талант Т. Шевченка й вирішили викупити його з кріпацтва. Зібрали для цього чималі кошти. Але Енгельгардт вимагав дуже велику на той час суму — 2500 рублів. Зібраних грошей не вистачало. Вихід запропонував славетний художник К. Брюллов. Він намалював портрет поета В. Жуковського, учителя дітей царя. Картину розіграли в лотерею в імператорській родині, одержавши за неї 1000 рублів.

І ось 22 квітня 1838 р. Тарас Шевченко отримує омріяну волю.

Радості Шевченка не було меж. «...Мало не збивши мене з ніг, — згадував про ці дні І. Сошенко, — кидається мені на шию і кричить: «Воля! Воля!». А своєму братові в цей період Тарас написав: «Велике щастя бути вільним чоловіком…».

5. За що поета було заарештовано? Яким був вирок?

Протягом грудня 1845 – березня 1847 років у Києві існувало Кирило-Мефодіївське товариство – перша українська таємна політична організація. Тарас Шевченко був її активним членом.

5 квітня 1847 р. за доносом студента Петрова кирило-мефодіївців було заарештовано. 6 квітня 1847 р. Т. Шевченка відправлено з Києва до Петербурга й ув’язнено в казематі III відділу.

Слідчі не довели участі Т. Шевченка в діяльності братства, але з-поміж усіх учасників його було покарано найжорстокіше. Головне звинувачення, висунуте проти нього, — написання творів «малоросійською мовою», з якими «могли посіятися й згодом вкоренитися думки про вигадане блаженство часів Гетьманщини, про щастя повернути ці часи й про можливість Україні існувати як окремій державі». Особливо царя обурило висміювання цариці в поемі «Сон».

Поета віддали на 10 років у солдати й направили для відбування покарання в Оренбург із забороною писати й малювати.

6. Яким настроєм сповнений вірш «Думи мої, думи мої…»? Чому?

Вірш «Думи мої, думи мої…» сповнений болісною тугою за своїм рідним краєм — Україною.

У 1847 році поета перевели із Оренбурга в Орську фортецю, де і почалася щоденна солдатська муштра. У його житті наступила смуга тривалої і тяжкої неволі в пустельній окраїні царської Росії.

Душевний стан Т. Шевченка в цей період був пригнічений, але, всупереч забороні, він продовжує писати.

7. Які мотиви наявні в цьому творі?

Поезію «Думи мої, думи мої…» поет створив у 1847 році далеко від рідної землі, перебуваючи на засланні в Орській фортеці.

У творі присутні декілька мотивів: мотив любові до любої серцю, але так далекої України; творчість як єдина втіха для поета-засланця; самотність; життя на чужині.

8. Навіщо автор використав три крапки в середині поезії?

Ув'язнений поет гостро переживав розлуку а Україною, не знаючи напевне, чи побачить ще колись рідний край.

Самотність, «лиха година» пригнічували Тараса Шевченка. Щоб зберегти себе в часи випробувань, не зневіритись і не піддатися відчаю, Т. Шевченко звернувся до своїх дум-мрій.

Це роздуми про рідний край, з яким ліричний герой веде свою щиру розмову. Поета дуже тривожить, щоб «при лихій годині» в умовах каторжанського приниження не заніміла, не змертвіла його душа.

На мою думку, поруч із образом дум центральним у вірші є образ киргизів. Поет співчуває їм, бо і їх уже грабує Російська імперія. Але ці степовики ще зберегли найцінніше — волю, яку вже відібрали в українців.

Поет і поставив три крапки на межі цього протистояння: його земляки, можливо, й ситі, але кріпаки; казахи — «убогі, / Уже голі...», але їхня молитва до Бога летить вільною.

9. Розкрийте символічне значення образів степу, вітру й Дніпра.

Дніпро і степ у поезії символізують та втілюють дух козацької вольниці: «Там широко, там весело Од краю до краю… Як та воля, що минулась, Дніпр широкий – море, Степ і степ, ревуть пороги, І могили – гори. Там родилась, гарцювала Козацькая воля…».

Вітер — уособлення чоловічої енергії, але він — юнацької вдачі, може як допомогти, так і нашкодити: «Тихесенько вітер віє...», «Сердитий вітер завива…».

10. Як ви вважаєте, чому ліричний герой називає свої думи дітками?

Вірш «Думи мої, думи мої...» Т. Шевченко написав у 1847 р., перебуваючи в Орській фортеці. Попереду його чекала щоденна солдатська муштра, а навколо безкраї казахські степи... Та самотня душа, що стужилась за рідною землею.

Він, мабуть, згадував усе що залишилося у минулому: воля, щирі друзі, успіх, мрії поїхати до Італії на навчання. Одинокий, він просить, щоб ті далекі мрії не залишили його «при лихій годині», щоб прилітали з далекої України розважити тяжку тугу в пустині. А поет зустріне їх, як батько рідних діточок. Адже, ті думи-мрії — єдине та найдорожче, що залишилося у нього на чужині.

Цікаво, що і молодий Іван Франко одну із своїх поезій починає словами: «Думи, діти мої…».

11. Розгляньте репродукцію картини К. Устияновича «Шевченко на засланні» (с. 39) і розкажіть, чи можна її використати як ілюстрацію до вірша «Думи мої, думи мої…».

Гадаю, що репродукція картини «Шевченко на засланні» (саму картину Костянтин Устиянович створив у далекому від нас 1872 році) є досить вдалою ілюстрацією до вірша «Думи мої, думи мої…». Як і в поезії, так і на картині центральною є постать поета.

На обличчі Тараса Шевченка глибока задума. Він, мабуть, подумки кличе свої думи-мрії прилетіти до нього «Із-за Дніпра широкого / У степ погуляти», розвіяти його чорну самоту, допомогти пережити недолю.

І хоча у поезії немає розгорнутого опису природи, художник, мабуть, був переконаний, що не весняний степ із зеленню бачив перед собою поет, а темно-жовтий колір небес, байдужі хвилі Аралу, посохле бадилля, кущики трави, часом з колючками, пожовклі стебла будяків, пісок, каміння та могильні плити. І жодної живої душі навколо.

В одному з листів до приятеля Т. Шевченко пише: «І тепер не неволя давить мене в цій пустелі, самотність — ось мій найлютіший ворог. У цій широкій пустелі мені тісно, а я один».

Сторінка 43-44 

1. «Високу тополю» («Ой три шляхи широкії...») посадила

Г невістка.

2. Установіть відповідність.

1 «Сестра плаче, йде шукати / Братів на чужину... / А дівчину заручену / Кладуть в домовину». — В «Ой три шляхи широкії...».

2 «Прилітайте, сизокрилі / Мої голуб’ята, / Із-за Дніпра широкого / У степ погуляти...» — Г «Думи мої, думи мої...».

3 «В неволі виріс між чужими / І, неоплаканий своїми, / В неволі, плачучи, умру. / І все з собою заберу...» — Б «Мені однаково, чи буду...».

3. Установіть відповідність.

1 наша — не своя земля — Б «Мені однаково, чи буду... ».

2 хрущі над вишнями — А «Садок вишневий коло хати...».

3 голуб’ята — Г «Думи мої, думи мої...».

4 три ясени — В «Ой три шляхи широкії...».

4. Що таке художній цикл? Які вірші, що ввійшли до циклу «В казематі », ви знаєте?

Художній цикл — це декілька художніх творів одного або декількох авторів, об’єднаних спільною (або ж схожими) темами.

Спільність, яка об'єднує ряд творів, виступає, крім теми, також в жанрі, місці та часі дії, персонажах, формі та стилі розповіді.

За неповні два місяці слідства поет написав тринадцять поетичних творів, об’єднаних (крім вірша «Згадайте, братія моя») у цикл «В казематі».

У 5 класі ознайомився з поезією «Садок вишневий коло хати» із цього циклу, з поезіями «Мені однаково, чи буду...» та «Ой три шляхи широкії...» — у 8 класі. Самостійно прочитав поезію «В неволі тяжко, хоча й волі…», яка припала до душі.

5. Який, на вашу думку, авторський задум поєднує вірші циклу «В казематі»?

На титульній сторінці своєї «Більшої Книжки» Тарас Шевченко дбайливо виписує: «В казематі. Моїм соузникам посвящаю».

На мою думку, саме ця посвята допомагає розкрити авторський задум, який поєднує вірші циклу «В казематі».

Поет-в’язень найгостріше відчуває почуття знемоги та зневіри, яке лягло на душу у в’язниці. Але, не зважаючи на допити, очні ставки, пригнічений душевний стан, почуття глибокого нещастя, усвідомлення того, що сталася катастрофа, найбільше його тривожить недоля товаришів. Саме до них звертається у першій поезії: «Любітеся, брати мої, / Украйну любіте / І за неї, безталанну, / Господа моліте». Це ж прохання звучить і в останніх рядках заключної поезії: «Свою Україну любіть, / Любіть її… Бо время люте, / В остатню тяжкую минуту / За неї господа моліть».

6. Чим лірика як літературний рід відрізняється від епосу й драми? Які ви знаєте види лірики?

Драма — це літературний твір серйозного, але не героїчного змісту, побудований у формі діалогу без авторської мови і призначений для сценічного виконання.

Епос — 1. Один із основних родів літератури, у творах якого життя розкривається у формі авторської розповіді чи розповіді одного з персонажів. 2. Сукупність народних героїчних пісень, сказань, поем.

Лірика — рід літератури та мистецтва, в якому в художній формі розкриваються людські думки, почуття, переживання, настрої, викликані певними подіями чи обставинами життя.

Ліричні твори не мають чітко окресленого сюжету‚ для них характерні віршова форма‚ велика кількість художніх засобів‚ високий рівень емоційності.

Види лірики: пейзажна, філософська, медитативна, громадянська, інтимна.

7. Які види лірики поєднано в кожному з трьох віршів Т. Шевченка, прочитаних на уроках української літератури у 8 класі?

У поезії «Садок вишневий коло хати» поєднано пейзажну та громадянську лірику; «Мені однаково чи буду» — громадянську (медитативну) і філософську; «Ой три шляхи широкії» — філософську та громадянську.

8. Опрацюйте матеріал рубрики «До речі...» про медитацію (с. 41). Доведіть на конкретних прикладах із тексту, що вірш «Мені однаково, чи буду...» — медитація.

Я думаю, що кожного читача захоплює цей взірець філософської лірики, ця щира сповідь поета перед своїм народом.

За цими рядками — усе життя поета, що промайнуло перед нами. Тарас Шевченко кожному слову надає такої ваги, такої значущості, що за скупою фразою відкривається масштабна картина: «в неволі виріс між чужими… В неволі, плачучи, умру». Хіба ще потрібні якісь деталі, щоб зрозуміти душевний стан людини, якій випала така доля?

Здається, Шевченко сам собі дорікає за те, чого не встиг, не здужав зробити. Він розуміє, що навіть пам’ять про нього можуть знищити:

І все з собою заберу,
Малого сліду не покину
На нашій славній Україні,
На нашій — не своїй землі.

І тоді нікому буде й помолитися за змучену його душу.

У кожному слові звучать особиста трагедія, біль і розпука, які нічого не варті порівняно з муками окраденої, змученої Вітчизни:

Та не однаково мені,
Як Україну злії люде
Присплять, лукаві, і в огні
Її, окраденую, збудять...
Ох, не однаково мені.

Отже, можна ствердно сказати, що цей ліричний твір — медитація, у якій висловлено роздуми про побачене й пережите самим автором.

9. Як ви розумієте поєднання протилежних за значенням слів (оксиморон) у вірші «Мені однаково, чи буду...» — «на нашій — не своїй землі»?

У своїй творчості письменники використовують оксиморон як художній прийом нагнітання драматизму ситуації.

Для Т. Шевченка у засланні далека рідна земля була святою, він так щиро її любив! Своїм внутрішнім, духовним зором долає поет казематні мури й лине в Україну. І розпач пронизує його душу: «на нашій — не своїй землі»! Скільки душевної муки, болю й гіркоти в кількох словах!

З одного боку, Україна славна і наша, а з іншого — все-таки, «не своя», бо чужа, захоплена загарбниками.

Гадаю, що поєднання цих протилежних за значенням слів відображає вражаюче глибокий трагізм людини, яка так багато зробила для своєї Батьківщини, але нараз відчула, що через певні обставини від її праці може не залишитися й «малого сліду».

10. Який провідний мотив вірша «Ой три шляхи широкії...»? Яким має бути характер мелодії до цього твору?

Провідний мотив вірша «Ой три шляхи широкії...» — розпад роду, згасання колись живої української родини; роздум про долю України.

На мою думку, коли ми говоримо про характер музичних творів, то перш за все маємо на увазі той настрій, який вони передають. Дуже умовно можна всю музику розділити на веселу і сумну. Насправді ж вона здатна висловити всі півтони стану душі — від трагізму до бурхливої радості.

У поезії «Ой три шляхи широкії...» відображено традиційну картину розставання матері, сестри та коханої зі своїми рідними. Три брати від’їжджають у похід. Приречено звучать останні рядки вірша.

Отже і характер мелодії до цього вірша має бути в основному тривожним, а на закінчення навіть драматичним.

11. Доведіть, що вірш «Ой три шляхи широкії...» має фольклорну основу (образи, символи, епітети, мотиви). Скористайтеся матеріалом рубрики «До речі...» про дерева-символи (с. 42–43).

Поезія створена за фольклорними мотивами: віками втрачала ненька Україна своїх синів. Плакали матері, сивіли в самотині дівчата, жебракували попідтинню діти-сироти. І себе поет відчуває у засланні одним із тих синів і роздумує над долею України.

Образи-символи: мати садить на пам’ять про синів ясени, сестра — явори, невістка — тополю, дівчина — калину; шляхи заростають тернами, що означає неможливість повернення братів.

Ясени та явори, що їх висадили мати й сестра, символізують чоловічу стать; скромність і пісенну душу Перебування під їх кронам допомагає позбутися душевного тягаря, що виник через буденні негаразди та життєві прикрощі.

Тополя й калина, посаджені дружиною та дівчиною, втілюють жіноче начало. Це символи дівочої краси, а також жіночого й дівочого суму, їхньої самотності.

Терен — символ важких життєвих доріг, страждань і мук. Вважають, що він має магічну силу: проколотий терновим кілком упир, чи вурдалака, чи якийсь інший представник нечисті втрачає свою здатність здійснювати зло.

Образ шляхів, що поросли тернами, — символ вічної розлуки з батьківщиною.

Художній паралелізм — зачин (шляхи — докупи зійшлися, брати — розійшлися).

Епітети: стара матір, нетопленій хаті, дівчина заручена.

Сталі епітети: червону калину, шляхи широкії, молоду дівчину, високу тополю.

12. Проведіть мовне дослідження вірша «Мені однаково, чи буду...»: з’ясуйте, які три слова найчастіше повторюються в цьому творі, і поміркуйте, як вони перегукуються з його мотивами.

У поезії «Мені однаково, чи буду...» найчастіше повторюються три самостійні частини мови: форми займенника я — 7 разів; прислівника однаково (не однаково ) — 5 разів; форми іменника Україна — 4 рази.

Вони перегукуються з мотивами любові до України як сенсу життя ліричного героя та страху перед жахливим майбутнім України.

Повідомити про помилку