1. Домашні завдання
  2. 8 клас
  3. Українська література
  4. Авраменко 2021 рік

Українські історичні пісні

Стор. 15

1. Пісня «Зажурилась Україна» розповідає про боротьбу українського народу з

Б турецько-татарською ордою.

2. Козацьке військо в пісні «Та, ой, як крикнув же козак Сірко» порівнюється з

А сонечком.

3. Постійний епітет ужито в рядку

В ... сизий орел по степу літає.

4. Дайте визначення історичних пісень.

Історичні пісні — це народні ліро-епічні твори про важливі історичні події та реальних історичних осіб.

Уперше термін «історичні пісні» використав у своїй статті «О малороссийских песнях» М. Гоголь.

5. У якому столітті вони виникли?

Як окремий жанр історичні пісні з’явилися в XIV — XV ст., коли Україна опинилася беззахисною перед грабіжницькими набігами татар. Формуючись спочатку спонтанно в лоні інших жанрів пісенної творчості, історична пісня досягає кульмінації у XVII — XVIII ст. — в добу козаччини. Історичні пісні відображають історичне минуле українського народу і своїм змістом охоплюють події з XIV ст. до найновіших часів.

6. Що ви знаєте про часи, зображені в прочитаних піснях?

Хоч у пісні «Зажурилась Україна» немає вказівки на конкретну історичну подію, вона художньо відтворює картину життя українського народу XV—XVI ст. Це панорамне полотно страждань українців від татаро-монгольських набігів: наруга над людьми, полон і неволя, спалені села та столочені копитами ворожих коней поля.

Хлібороби та ремісники піднялися на захист рідної землі, збудували Запорозьку Січ і перетворилися на воїнів-козаків.

У пісні «Та, ой, як крикнув же козак Сірко» розповідається не лише про боротьбу українського народу проти татар, але й конкретну історичну постать — Івана Сірка. Це однин із найвизначніших козацьких ватажків. Він виграв 55 великих битв, не враховуючи малих сутичок із ворогом. Козацькі загони під його проводом спустошили півострів у 1660 р., а в 1654 і 1655 рр. козаки завоювали та зруйнували кримські міста Судак і Кафу. Відомі також його походи 1669 та 1675 рр.

7. Розкрийте значення слів орда, ґринджоли, ружина, бурлака.

Слово «орда» походить від монгольського слова «ордо» або турецького «орта», що означає сторону, відділ, намет або напрям, тлумачиться як обоз, табір або палац, намет, місце влади або королівського двору.

У європейській історичній літературі у зв'язку з створенням негативного образу давніх степових народів Азії це слово набуває негативного значення (щось на зразок «військо-зграя ворогів-кочівників-загарбників»).

Назвою Орда (з великої букви) прийнято позначати суспільно-політичну військову, структуру створену Чингіз-ханом у XIII ст. в степах Євразії. Інші її назви — Монгольська імперія та царство Ординське.

Ґринджоли — сани примітивної конструкції, відомі у західних, і східних областях України. Великі ґринджоли використовують для перевезення дров та інших важких речей, маленькі — для легких вантажів, а також як дитячі санчата. Слово «ґринджоли» виводять з румунської мови.

Ружина (оружина) — зброя, рушниця.

Бурлака — 1. Найманий робітник у Росії XVI — початку XX століть, що в складі артілі тягнув линвою річкове судно вгору проти течії. людина без постійної роботи і постійного місця проживання.
2. Одинокий, неодружений чоловік; парубок.

8. Який заклик звучить у пісні «Зажурилась Україна»?

Заклик, що звучить у пісні «Зажурилась Україна» виражено в таких рядках: «Бери шаблю гостру, довгу // Та йди воювати!». Розбою ординців пісня закликає протиставити загальнонародний опір. Усі — від козака до бурлаки — повинні дати дружну відсіч нападникам, піднятися на захист рідної землі.

9. Який провідний мотив пісні «Та, ой, як крикнув же козак Сірко»?

Провідний мотив пісні «Та, ой, як крикнув же козак Сірко» — уславлення захисників рідної землі та православної віри.

10. Як оповідач ставиться до І. Сірка та його війська в пісні «Та, ой, як крикнув же козак Сірко»? Проілюструйте свою думку конкретними прикладами з тексту.

Я думаю, що оповідач дуже прихильно ставиться до персонажів пісні. Для нього козаки — «хлопці-молодці»; Військо Запорозьке — славне, як «орли та із Січі вилітали», як «над степом та сонечко сяє»; Сірко — як «сизий орел по степу літає», як «місяць в степу, ой, зіходжає».

У цих порівняннях легко читається його любов і пошана до славних захисників рідної землі.

11. Усно опишіть картину І. Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану» (1880-1891), висловивши своє враження від неї.

Мені здається, що картина просто іскриться сміхом, що на ній зображено саме сміх, хоча, в основному, вона написана на історичний сюжет.

У самому центрі — писар та отаман Сірко. Помітно хитру посмішку на обличчі отамана, а писар дуже задоволений своєю роботою, але свою радість висловлює досить стримано, як личить людині «вченій».

Довкола зібралися козаки і навперебій пропонують записати кожен своє. І легко помітити, що ті поради переповнені гумором та сатирою.

У правому кутку — старий козак у білій шапці і червоному одязі, з мечем на поясі тримається обома руками за живота і регоче.

На передньому плані зображено двох козаків: один напівголий, який із задоволенням смакує кожне слово листа. На колінах у нього домбра. Обличчя другого вояка не видно, але він теж задоволений тим, що відбувається. Він від сміху аж завалився назад на бочку.

Вусатий могутній запорожець розкинувся вільготно і також радісно сміється. Навіть у пораненого козака з пов’язкою на голові — посмішка на обличчі.

На картині усі персонажі створюють враження не тільки хвацькості, молодецтва і веселої безшабашності, але і якоїсь внутрішньої могутності, що властива Запорозькій вольниці.

12. Випишіть по одному прикладу персоніфікації й художнього паралелізму з пісні «Та, ой, як крикнув же козак Сірко».

Приклади художнього паралелізму: «... Що то орли та із Січі вилітали, — Аж то військо та славне запорозьке ...»; «... сизий орел по степу літає, — Аж то Сірко на конику виїжджає»; «...що над степом та сонечко сяє, — Аж то військо та славне запорозьке Та на вороних конях у степу виграває»; «...Що то місяць в степу, ой, зіходжає, — Аж то козак Сірко ... татар оступає».

Приклади персоніфікації: «туман поле покриває», «місяць в степу… зіходжає».

Стор. 18-19

1. Повстання гайдамаків зображено в пісні

В «Максим козак Залізняк».

2. У битві під Збаражом (за іншою версією — на Савур-могилі) героїчно загинув герой пісні

Б «Ой Морозе, Морозенку».

3. Відповідність між художнім засобом і прикладом

1 епітет — А Попереду Морозенко сивим конем вигравав.

2 гіпербола — В Зібрав війська сорок тисяч в місті Жаботині.

3 порівняння — Г Як поїхав на Вкраїну, як пишная рожа.

4. Розкажіть, що ви знаєте про С. Н. Мрозовицького — героя, оспіваного народом.

Морозенко (Станіслав — Нестор Морозовицький) — шляхтич із Поділля, походив із польської родини, був одним із найбільших магнатів Речі Посполитої. Навчався в Краківському (Польща) й Падуанському (Італія) університетах.

Через переслідування православної віри зрікся католицтва, усього багатства, 1642 року прибув на Запоріжжя і став простим козаком. За відвагу і мудрість був обраний наказним полковником корсунським. Був організатором воєнних дій на Поділлі, відзначився в битві під Пилявцями, керував кіннотою у війську Б. Хмельницького під Збаражем, де 28 липня 1649 року героїчно загинув у бою.

Підтвердженням того, що Морозенко — реальна особа, може слугувати й той факт, що про Морозенка створено народний переказ «Морозе, Морозенку».

Ліна Костенко так сказала про Морозенка: «Пішов у смерть — і повернувся в думі, і вже тепер ніхто його не вб’є».

5. З яким природним явищем народ порівнює татар? Чому, на вашу думку, саме з ним? Процитуйте ці рядки.

У пісні народ порівнює татар із таким грізним природним явищем як гроза:

«То не грім в степу грохоче,
То не хмара світ закрила, —
То татар велика сила…».

Під час набігів чисельне вороже військо, неначе лютий буревій, нищило довкола все, залишаючи після себе потолочені поля, спалені села, горе та людські сльози.

6. Поділіть пісню «Ой Морозе, Морозенку» на сюжетні елементи — експозицію, зав’язку, розвиток подій, кульмінацію та розв’язку. Визначте, які рядки відповідають кожному сюжетному елементу.

Пролог: «Ой, Морозе, Морозенку, ти, славний козаче...».

Експозиція: «Заплакала Морозиха, та стоячи біля хати....».

Зав’язка: «Ой з-за гори та з-за кручі буйне військо виступає, …».

Розвиток дії: «Бились наші козаченьки до ночі глухої….Полягло наших чимало, А татар — утроє. Не вернувся Морозенко…».

Кульмінація: «Тільки з його, молодого, живцем серце відірвали…».

Розв’язка: «Вся ти єси, Україно, славою покрита … Твої думи, твої пісні не забудуть люди…».

7. Яка ідея звучить в останніх двох строфах пісні «Ой Морозе, Морозенку»?

В останніх двох строфах пісні строфі звучить переконаність, що в народній пам’яті ніколи не зітреться ім’я героя, який віддав своє життя за волю рідної землі. Адже поки лунатимуть рядки цієї історичні пісні, житиме і пам'ять про подвиг славного козака Морозенка.

8. Що ви знаєте про Коліївщину? Хто такі гайдамаки?

Коліївщина — козацько-селянське національно-визвольне повстання в Правобережній Україні у 1768-1769 роках. Спровоковане національним і релігійним гнітом правобережного українського населення в Речі Посполитій.

Очолив це повстання послушник Мотронинського монастиря, запорожець Максим Залізняк, а його найближчим сподвижником став сотник уманської надвірної міліції Іван Гонта.

Учасників цього народного повстання називали гайдамаками.

9. Якими словами народ виявляє свою повагу й любов до героя в пісні «Максим козак Залізняк»?

Відчувається захоплення колективного автора народним улюбленцем. Його вроду порівнюють із квіткою: «як поїхав на Вкраїну, як пишная рожа!». Максим Залізняк нагадує героїв-лицарів. Пісня гіперболізовано зображує військовий талант Залізняка. За годину повстанці оточили місто Умань, сімома гарматами здобули перемогу: «Отак Максим Залізняк із панами бився, і за те він слави гарной залучився».

10. Доведіть, що пісня «Максим козак Залізняк» історична.

У пісні розповідається про конкретну історичну особу: Максима Залізняка — керівника гайдамацького повстання, яке в історії називають Коліївщиною.

Із історії відомо, що проголосивши себе полковником, Максим Залізняк зібрав у Холодному Яру загін повстанців і захопив Жаботин, жорстоко покаравши шляхту, потім завоював Смілу, Черкаси, Корсунь, Канів і підійшов до Умані. Загін польського війська під керівництвом І. Ґонти, висланий проти М. Залізняка, перейшов на сторону повстанців. Згодом російські та польські війська жорстоко придушили повстання, І. Ґонту стратили, а М. Залізняка вислали в Сибір на довічну каторгу.

Твір «Максим, козак Залізняк» також містить чимало конкретних фактів. Тут і Запоріжжя, звідки прибув на Черкащину козацький ватажок, і географічні назви Жаботин та Умань, і чисельність війська, хоч і значно перебільшена.

11. Якою має бути мелодія до пісні «Ой Морозе, Морозенку», у яких місцях твору вона змінюється, як саме й чому?

Я думаю, що мелодію до пісні «Ой Морозе, Морозенку» потрібно виконувати на українських народних інструментах. Якою має бути ця мелодія? Перші дві строфи — урочисто-скорботна: мати втратила сина, а Україна — вірного захисника. З емоційним піднесенням наступні три строфи, коли військо під проводом свого славного отамана вирушає на бій із ворогом. Сповнена тривоги та суму звучатиме мелодія у наступних рядка, у яких мова йде про жорстоку страту Морозенка. І лише при виконанні останньої строфи звучатиме оптимістична мелодія, прославляючи Україну.

12. Заповніть літературний паспорт пісні «Максим, козак Залізняк».

Автор — народна пісня.

Рік написання — точна дата невідома. Записано її було в квітні 1939 р. від кобзарів Петра Івановича Гузя та Єгора Хомича Мовчана.

Жанр: історична пісня.

Рід літератури — ліро-епічний твір.

Тема: зображення повстання українського народу 1768 р. проти національного та соціального поневолення.

Ідея пісні: уславлення козацького ватажка Максима Залізняка як захисника народних інтересів.

Основна думка: сила, мужність, рішучість, згуртованість козаків дозволить їм подолати будь-якого ворога.

Композиція пісні «Максим, козак Залізняк»:

Експозиція: приїзд М. Залізняка на Вкраїну.

Зав’язка: підготовка козаків до бою з панами.

Кульмінація: перемога над ворогом, уславлення М. Залізняка.

Розв’язка: повернення козаків додому.

Художні засоби:

Повтори: «Та вдарили з семи гармат У середу вранці», «Обступили город Умань» «Лине гомін».

Епітети: «пишна рожа», «гарна слава», «по степу німому».

Метафори: «вдарили з гармат», «лине гомін».

Гіпербола: «Накидали за годину Панів повні шапці».

Анафори: «як», «та вдарили», «у середу».

Риторичні оклики: «Як поїхав на Вкраїну Як пишная рожа!»

Порівняння: як пишна рожа.

Пестливі слова: козаченьки.

Образи-символи: Іван Сірко, козаки — захисники народних інтересів.

Стор. 22-23

1. Ім'я народного месника, який наділяв бідних награбованим у багатіїв, уславлено в пісні:

Г «За Сибіром сонце сходить».

2. Пісня «Чи не той то хміль» закінчується словами:

Б «...не по однім ляшку зосталась вдовиця».

3. Відповідність назви пісні та уривку:

1) «Чи не той то хміль» — А «Годі тобі, пане-брате, Ґринджоли малювати»

2) «Ой Морозе, Морозенку» — Д «Полягло наших чимало, А татар — утроє»

3) «Максим козак Залізняк» — Г «Накидали за годину Панів повні шанці...»

4) «За Сибіром сонце сходить» — В «Маю жінку, маю діти. Та я їх не бачу!».

4. Розкажіть, що ви знаєте про Б. Хмельницького.

З підручника історії України я дізнався, що народився Богдан (Зіновій) Хмельницький у 1595 р. в Суботові поблизу Чигирина (нині село у Черкаській області) у родині дрібного українського шляхтича. Освіту здобув, імовірно, в одній із київських шкіл та у Львівській єзуїтській колегії. Хмельницький володів кількома мовами, знався на історії, юриспруденції, військовій справі. З юнацьких років був на військовій службі. Брав участь у походах проти Кримського ханства, під час повстань 1630-х років виступав на боці козаків.

Під час національно-визвольних змагань виявив себе видатним державним діячем, досвідченим полководцем, тонким дипломатом.

5. Яку історичну подію зображено в пісні «Чи не той то хміль»?

Історичною основою пісні «Чи не той то хміль» стала перша перемога козацького війська під проводом Богдана Хмельницького у Визвольній війні 1648—1654 рр. — битва під Жовтими Водами. Проти війська Речі Посполитої виступили козацькі загони і їхні союзники татари. Тріумф під Жовтими Водами надихнув український народ на звитяжну боротьбу проти соціального та національного гноблення, вселив упевненість у звільненні з неволі.

6. Знайдіть приклади гіперболи в пісні «Чи не той то хміль». З якою метою цей художній засіб використовують у піснях про народного героя?

Гіпербола — художній прийом, який полягає в перебільшенні рис людини, предмета чи явища з метою надання зображуваному виняткової виразності.

Гіперболи в пісні «Чи не той то хміль»: «Іде ляхів сорок тисяч ….— А я ляхів не боюся…За собою великую потугу я знаю», «Ой втікали вражі ляхи — погубили шуби...».

Прийом гіперболи типовий для фольклорних творів: у пісні йдеться про сорок тисяч ляхів «хорошої вроди», хоча з історії відомо, що в битві під Жовтими Водами десятитисячне військо Богдана Хмельницького розбило дванадцятитисячну армію поляків.

За допомогою явного та навмисного перебільшення народ ідеалізував майстерність та мужність Богдана Хмельницького.

7. Що таке художній паралелізм? Знайдіть кілька прикладів цього художнього засобу в пісні про Б. Хмельницького. Яку роль він відіграє у творі?

Художній паралелізм — стилістичний прийом паралельного зображення в художній літературі (особливо в поезії) явищ природи і людського життя через їх зіставлення.

Прийом паралелізму найчастіше можна спостерегти у творах усної народної творчості.

Приклади художнього паралелізму в пісні «Чи не той то хміль»?

1) Чи не той то хміль, що коло тичин в’ється?
Ой той то Хмельницький, що з ляхами б’ється.

2) Чи не той то хміль, що по пиві грає?..
Ой той то Хмельницький, що ляхів рубає.

3) Чи не той то хміль, що у пиві кисне?
Ой той то Хмельницький, що ляшеньків тисне.

8. Чому Устима Кармелюка називають українським Робіном Гудом?

Робін Гуд — герой середньовічних англійських народних балад, ватажок лісових розбійників, який за переказами боровся за справедливість — грабував багатих лицарів і священиків, віддаючи здобич біднякам. Його вважають національним героєм Англії.

Не дивно, що і Устима Кармалюка називають українським Робіном Гудом.

Він був унікальною особистістю. Протягом 23-х років здійснив із повстанцями понад тисячу нападів на поміщицькі маєтки (1813—1835). У 1830—1835 рр. очолював загін повстанців, який нараховував приблизно 20 тис. селян. На їхню думку, вони відновлювали справедливість, забираючи гроші в багатих і віддаючи їх бідним. Царська влада називала Кармалюка розбійником, натомість народ вважав його героєм, своїм заступником. Про народного месника складали багато легенд.

9. Як ви розумієте його слова: «...Хоч, здається, не в кайданах, а все ж не на волі»?

Устима Кармелюка кілька разів заарештовували, катували, засилали в Сибір, але він мужньо зносив тортури, чотири рази тікав із каторги. В Старій фортеці в Кам’янці-Подільському є вежа, яка носить ім’я Кармалюка. В ній тричі тримали за гратами Устима Кармалюка.

Тож слова «Хоч, здається, не в кайданах, а все ж не на волі», я розумію так: утікаючи з Сибіру чи з в’язниці, Устим Кармелюк не міг відчувати себе вільною людиною. Навколо панувало панське свавілля, а власне горе та недоля, як і неволя селян-кріпаків були надзвичайно нестерпними для народного героя.

10. Як впливає на читача (слухача) виклад саме від першої особи — Устима Кармелюка — у пісні «За Сибіром сонце сходить»?

Даний твір побудований у формі розповіді самого героя, що надає пісні глибокого ліризму, задушевності. Це допомагає слухачеві найкраще зрозуміти життєву позиція героя, його розпач після вимушеної розлуки з родиною.

11. Поділіть пісню «Чи не той то хміль» на три частини за змістом. Доберіть до кожної заголовок і запишіть у зошит.

1. Хто такий Богдан Хмельницький?

Чи не той то хміль, Що коло тичин в’ється? Ой, той то Хмельницький, Що з ляхами б’ється. Чи не той то хміль, Що по пиві грає?.. Ой, той то Хмельницький, Що ляхів рубає. Чи не той то хміль, Що у пиві кисне? Ой, той то Хмельницький, Що ляшеньків тисне.

2. Подвиги Хмельницького.

Гей, поїхав Хмельницький К Золотому Броду, — Гей, не один лях лежить Головою в воду. «Не пий, Хмельницький, дуже Золотої Води, — Їде ляхів сорок тисяч Хорошої вроди». «А я ляхів не боюся І гадки не маю — За собою великую Потугу я знаю, Іще й орду татарськую За собой веду, — А все тото, вражі ляхи. На вашу біду».

3. Перемога козаків у бою із польським військом.

Ой, втікали вражі ляхи — Погубили шуби... Гей, не один лях лежить Вищиривши зуби! Становили собі ляхи Дубовії хати, — Ой, прийдеться вже ляшенькам В Польщу утікати. Утікали вражі ляхи, Деякії повки, — Їли ляхів собаки І сірії вовки. Гей, там поле, А на полі цвіти — Не по однім ляшку Заплакали діти. Ген, там річка, Через річку глиця — Не по однім ляшку Зосталась вдовиця...

12. Поміркуйте, чому пісня про народного месника має назву «За Сибіром сонце сходить».

У XIX столітті Сибір був регіоном у північно-східній частині Росії, куди засилали кримінальних або політичних злочинців.

За волелюбний норов поміщик віддав Устима Кармелюка на 25 років у солдати. Але Устим не склав рук і не занепав духом. Дезертирував із військової частини, кілька разів утікав із сибірської каторги, щоб знову очолити боротьбу за волю рідного народу проти російсько-панських експлуататорів.

З ім’ям свого ватажка трудящі маси того часу зв’язували болі свої і радощі, сподівання та надії. На мою думку, саме тому народ порівняв Устима Кармелюка із сонцем, що сходить над Сибіром, розганяючи темряву.

Повідомити про помилку