1. Домашні завдання
  2. 8 клас
  3. Українська мова
  4. Авраменко 2021 рік

§ 27. Однорідні й неоднорідні означення

2. Зі шляху обізвалась неголосна доладна пісня. Увечері дядько Кирило чистий, виголений і ясний йнову йшов на станцію зі своєю скринькою в руці. Красива осінь вишиває клени червоним, жовтим, срібним, золотим. Лукаш — дуже молодий хлопець: гарний, чорнобривий, стрункий, в очах ще є щось дитяче. Темний осінній вечір стоїть за вікнами. Ясні, охоплені багрянцем гори, стояли до самого небокраю. Збирають світлі, золоті меди веселокрилі і прозорі бджоли.

3. Тихий, спокійний характер; ніжний, приємний голос; високий стрункий чоловік; натренований, сильний хлопець; довгий тонкий ніс.
Високий дитячий голос; високий рівний лоб; скромна струнка дівчина; чарівний барвистий світ; худорлява білява дівчина; висока темношкіра людина; відомий тонкий лірик; широкі блакитні очі.

5. Татуювання: за і проти

Сучасна молода людина невпинно експериментує зі своїм тілом, сміливо та свавільно прикрашає себе численними модними татуюваннями, пір-сингом, навіть шрамами. Усе для того, щоб привернути до себе увагу, бути оригінальною, викликати захоплення, розширити коло спілкування.

Більшість із нас хоч зараз може зробити дірку в носі, вусі або ж татуажного симпатичного дельфіна на плечі. Та чи варто керуватися мінливими й гламурними тенденціями сьогодення, поспішати бути в тренді? Адже кожен такий невиважений, спонтанний крок залишатиме на тілі відбиток на все життя. Можливо, краще спершу уважніше прислухатися до себе й спробувати збагнути власну ідентичність?

7. Мрія у людей завжди незвичайна й грандіозна. Сучасна непересічна людина так влаштована, що без мрії жити не може. І вже зі шкільної лави діти знають, що тільки наполеглива й невтомна праця дасть свої результати. Очікуваний закономірний успіх приходить тільки до працелюбних.

⌂ Молода господиня пройшла по двору. Чорна довга її коса непорушно лежала на спині. Хлопці жевжиками просуваються між дорослими й безперестанку кричать дзвінкими, веселими голосами. Сухий колючий вітер зірвав з отаманової щоки солону сльозу. Захар глядів на молоду пару ясними радісними очима. Я на гору круту крем’яную буду камінь тяжкий підіймать. Іде гроза дзвінка і кучерява садам зомлілі руки цілувать. Рівний, залитий сонцем степ, одразу принишк.

Повідомити про помилку