Вправа 222

Ставало темно (безособове). Натягали величезну купу хмизу і минулорічного сухого листя та запалили багаття (неозначено-особове). Широкий стовп веселого вогню піднявся до неба. Начебто сполохані, зникли останні залишки дня. Морок (називне). Здається, він, вийшовши з діброви, насунувся на вогнище. Багряні плями лякливо затріпотіли по верхівкам дубів. Дерева зашаруділи, то зазираючи у червоний простір світла, то ховаючись у темряву. «Нам страшно! Боїмося вогню!» — шепотіли вони листям.