Вправа 282

1. Чуєш, серце? Ми вже подужаєм! Чуєш, слово? Ми вдвох із тобою!
2. Тебе я, земле, всю сходив.
3. Історіє! З твоїх важких томів крізь давнини завісу димно-сіру майбутнє дивиться.

1. Котики вербові, котики пухнасті, що ви, мої любі, знаєте про щастя?
2. Жагуча пісне України! Через провалля й верховини плине твій голос солов’їний у даль немеркнучих стоїть.
3. Учитель мій! Як ми тебе любили, як слухали в полоні юних мрій.