Вправа 255

І. Він подумав не зовсім так, але відчув, ідо його думка останнім часом мовби кудись посувається, набирає інших обмірів і обмірює вже не тільки тонни збіжжя і гектари посівів, а й ще щось. Село гойдалося поміж ніччю і днем: то поринало в чорну імлу, то підводилося з неї, підбадьорювало себе скрипом журавлів, цоканням сокир, неголосними перемовками. Рвучкий вітер бушував над лісом, і дерева то гули грізно і тривожно, то шуміли тихо і приємно. На ставку купались гуси, били крилами об воду, то сварились, то кричали голосним веселим криком.

II. Посувається [посува́йец’:а].