Вправа 368

Вже вечір в спину дневі дишезаливши фіолетом даль.

Привівши конягу в ліс, я думав ще назбирати грибів, але, допавшись до книги, забувся і про гриби, і про конягу, і про ліс.

Климко повернувся до куреня, узяв плащ-палатку і, зціпивши од напруги зуби, одірвав од неї чималий клапоть.

Троянці, в човни посідавши і швидко їх поодпихавши, по вітру гарно попливли.

Гойдаючись, тіні в годині вечірній з промінням сріблястим свавільно злились і, хвильку побувши в дружбі невірній, безжурно і легко навік рознялись.

Верби, схилившись над Дінцем, розчісують коси зелені.

Незважаючи на лютий холод, Шовкуна все більше хилило на сон.