Вправа 325

У (прийм.) глибоких (прикм.) долинах, (ім.) зелених (прикм.) від (прийм.) винограду (ім.) і (спол.) повних (прикм.) сизої (прикм.) мли (ім.), тіснились (дієсл.) кам’яні (прикм.) громади (ім.), рожеві (прикм.) од (прийм.) вечірнього (прикм.) сонця (ім.).

Ти, як земля, напоєна дощем, де грають зблиски сонця, мов намисто.

Незвична музика, біла, безголоса, живе, тремтить, біліє на одній ноті.

Олеся йде сама дорогою, легка, витончена, пручка.

І всі хати білі, чисті, святкові, для щасливого літа вони білились і зараз змагалися в красі.