Вправа 111

111.1. Вечір, що встав над селом, яблука, вмиті росою, синім укрив рукавом.

  1. Тепле, ніжне літо, волошками повите, посріблене дощами, живе в очах у мами.
  2. Він спинився, трохи занепокоєний, потер лоба, струснув волоссям.
  3. Морозний сніг, блискучий та легкий, падає на серце прямо.
  4. Знесилений важкою роботою Іван опустився на землю.
  5. Зацікавлені, ми підійшли й посідали.
  6. Щойно прибитий вогонь знову оживав, ріс.
  7. Чайка незворушно стоїть, велика, тонконога.
  8. Півмісяця серп в небі гойдає замріяні зорі, тихі й гожі, мов літняя ніч.
  9. Налякане заколотом гайвороння знялось із сусідньої стріхи.
  10. Троє старшин, у рубцях, у кривавому клоччі, прямо із бою говорили про бій на Дніпрі.
  11. Маленька Тоня, з кирпатим носиком і лагідною усмішкою, була душею класу.

 


Коментарі

Всього коментарів: 0