Вправа 54

54.Дівчина-італійка, учений-селекціонер, льотчик-космонавт, зимонька-снігуронька, ріка Дніпро, Дніпро-ріка, птах ворон, ворон-птах, учитель-фізик, фізик-учитель, відповідь-репліка, репліка-відповідь, місто Суми, жук-короїд, твір-опис, Мурко-кіт, річка Тиса, деревій-трава, Шевченко-поет, фільм-казка, Назар-майстер, майстриня Ольга, місто Тернопіль, красуня мама, вечір-князь, яблуня-красуня, сорочка-вишиванка.

Прикладкою називається означення, виражене іменником, яке одночасно визначає, характеризує предмет і дає йому другу назву.

1) Якщо в реченні особа названа власним ім’ям і загальною назвою, то прикладкою виступає загальна назва (гетьман Хмельницький). 2) Якщо особу названо двома загальними назвами, то прикладкою є друга з них, яка пояснює, уточнює першу, і пишуться ці слова через дефіс (дівчина-італійка, учений-селекціонер, льотчик-космонавт). 3) У поєднанні власної та загальної назв географічних об’єктів прикладкою виступає власна назва (місто Суми). Загальна назва географічного об’єкта може виступати прикладкою до власної, якщо в реченні стоїть після неї (Дніпро-ріка) або якщо дає їй образну характеристику (красень Дніпро). 4) Прикладками є назви, що конкретизують загальну назву предмета, дають йому образну характеристику (жук-короїд).

Якщо такі прикладки стоять у реченні після означуваного слова, вони пишуться із ним через дефіс.

 


Коментарі

Всього коментарів: 0