1. Домашні завдання
  2. 9 клас
  3. ДПА-2018
  4. Біологія. Барна (підсумкові контрольні роботи)

Частина IV. Завдання 39

Назвіть основні біологічні явища, що характеризують біогеоценотичний та біосферний рівні організації живого

Популяції різних видів утворюють у біосфері Землі складні угруповання — біогеоценози.

Біогеоценоз — сукупність рослин, тварин, грибів і прокаріот, які населяють ділянку суші або водойми і перебувають у певних відношеннях між собою. Разом з конкретними ділянками земної поверхні, які займають біогеоценози, та прилягаючою атмосферою вони утворюють екологічні системи (екосистеми). Такі екосистеми можуть бути різного масштабу: від краплини води або мурашника до системи острова, річки, континенту або біосфери в цілому. Екосистема — взаємообумовлений комплекс живих і косних компонентів, пов’язаних між собою обміном речовин і енергії. Екосистема — «безрозмірне» поняття, але існує клас екосистем, які мають певні розміри і принципове значення «цеглинок» в організації всієї біосфери — біогеоценоз. Біогеоценоз — це така екосистема, усередині якої немає біоценотичних, мікрокліматичних, ґрунтових і гідрологічних кордонів: біогеоценоз — одна з найбільш складних природних систем. Зовні помітні межі біогеоценозів найчастіше співпадають з межами рослинних угруповань (фітоценозів). Усі групи екосистеми — продукт історичного розвитку різних за систематичним положенням видів, які пристосувались до сумісного існування.

Першоосновою формування біогеоценозів слугують рослини і прокаріоти — продуценти органічної речовини (автотрофи). Найчастіше заселення рослинами і мікроорганізмами певної ділянки біосфери передує заселенню її тваринами. Рослини і мікроорганізми створюють середовище життя для тварин-гетеротрофів. Біогеоценози— середовище для еволюції популяцій, що їх складають. Популяції різних видів у біогеоценозах впливають одна на одну за принципом прямого та зворотного зв’язку. Загалом життя біогеоценозу регулюється переважно силами, які діють усередині самої системи, тобто йдеться про саморегуляцію біогеоценозу. Автономність і саморегуляція біогеоценозу обумовлюють його важливе положення в біосфері планети як елементарної одиниці на біогеоценотичному рівні організації живого.

Біогеоценози, утворюючи біосферу планети, взаємозв’язані колообігом речовин та енергії. Життя в цьому коловороті виступає як провідний компонент біосфери. Біогеоценоз являє собою незамкнуту систему, яка має енергетичні «входи» і «виходи», що зв’язують її із сусідніми біогеоценозами. Речовини, якими обмінюються сусідні біогеоценози можуть перебувати в газуватому, рідкому або твердому стані, а також у вигляді живої речовини (міграція тварин).

Між біогеоценозами відбувається не тільки матеріально-енергетичний обмін, але й постійна конкурентна боротьба, що надає біосфері загалом великої динамічності. Екологічні проблеми рівня: збільшення кількості антропоценозів та їх глобальне поширення, забруднення середовища, руйнування озонового екрану Землі. Біологічні рівні організації живої природи взаємно пов’язані між собою принципом біологічної ієрархії. Система нижчого рівня обов’язково включається до рівня вищого ґатунку. Ідея біологічних рівнів, з одного боку поділяє живу природу на окремі складові — дискретні одиниці, а з іншого — пояснює її цілісність як системи взаємозв’язаних частин, починаючи від органічних макромолекул і закінчуючи живою оболонкою Землі — біосферою.

Повідомити про помилку