1. Домашні завдання
  2. 9 клас
  3. ДПА-2018
  4. Біологія. Барна (підсумкові контрольні роботи)

Частина IV. Завдання 40

Опишіть клонування організмів

Клон (від грецьк. klon — нащадок, гілка) — це група клітин або організмів, що утворились від загального предка шляхом безстатевого розмноження і є генетично ідентичними. Прикладом клону можна назвати групу бактеріальних клітин, що утворились у результаті поділу вихідної клітини; нащадків морської зірки, одержаних із частин розділеного материнського організму; клоном також є всі кущі або дерева, отримані шляхом вегетативного розмноження.

Клонування — система методів, які застосовують для отримання клонів. З точки зору молекулярної біології — це система методів, що застосовуються для отримання клонованої ДНК, або отримання генетично ідентичного матеріалу у великому обсязі. Розрізняють клонування генів, молекулярне клонування та клонування організмів. Під час клонування генів виділяють та багато разів копіюють окремі гени клітини. Цю технологію можна використовувати для отримання значної кількості білка, що кодується цим геном. Такий захід є цінним для фармації, бо дозволяє штучно створити необхідний для організму білок, якщо його природний синтез пошкоджений. Під час молекулярного клонування здійснюється розмноження молекул ДНК у складі вектора, який є плазмідою або фагом. Цю технологію використовують з подальшим уведенням клонованої ДНК у певну клітину-хазяїна, наприклад у клітину кишкової палички Е. coli, яка починає продукувати невластивий їй білок. Перше практичне використання рекомбінантної ДНК пов’язано з отриманням у промислових масштабах деяких важливих білків.

У 1982 р. виданий патент на виробництво першого такого білка — інсуліну, який необхідний для мільйонів хворих на діабет. До того весь інсулін отримували з підшлункових залоз корів та свиней, що було дорого і складно. Розроблені також методи отримання інтерферонів — білків, що пригнічують розмноження вірусів. Клоновану рекомбінантну ДНК використовують також для отримання вакцин та інших фармацевтичних препаратів.

Клонування багатоклітинних організмів базується на пересадці донорського ядра у клітину-реципієнт, активація цього цибриду до поділу, його розвиток поза організмом та трансплантація в матку тварини для подальшого розвитку. Клонування буває ембріональне та соматичне. Як клітини-реципієнти в обох випадках використовують енуклійовані ооцити (з видаленим ядерним матеріалом). При ембріональному клонуванні донорами ядер є клітини морул або бластоцист, а при соматичному— соматичні клітини. Соматичне клонування більш молодий напрямок порівняно з ембріональним.

Перше успішне соматичне клонування пов’язане з отриманням вівці Доллі. Була також клонована трансгенна вівця Поллі, у якої був активним ген фактора згортання крові людини, при цьому продукт цього гена виділявся з молоком. Під час клонування кіз були створені генетично модифіковані тварини, у яких активно працював трансген синтезу людського тромбіну. Таким чином, клоновані трансгенні організми можуть служити живим «фармацевтичним заводом», який природним шляхом виробляє ті чи інші речовини, що використовують у фармації для лікування генетично обумовлених або набутих хвороб людини.

Повідомити про помилку