Варіант 13

1. Значення літописів для нащадків полягає в тому, що вони є Б важливими історичними та літературними пам’ятками.

2. У рядках з поеми «Кавказ»: «...Лягло костьми / Людей муштрованих чимало. / А сльоз, а крові? Напоїть / Всіх імператорів би стало / З дітьми і внуками втопить / В сльозах удов’їх», — автор втілює ідею А гнівного осуду загарбницької політики російського самодержавства.

3. Ліричний герой твору «Сон» («У всякого своя, доля...») здійснює свою мандрівку-політ, щоб Г показати життя в Російській імперії від найвіддаленіших куточків до столиці

4. Свій ідеал гетьмана — освіченого, талановитого, розумного, здатного сильною рукою об’єднати всі землі України в самостійну державу, рівну серед інших європейських держав — зображує у власному творі Г П. Куліш.

5. У Старому Заповіті подано події від Б створення людини до смерті пророка Мойсея.

6. Сучасною українською літературною мовою «Повість минулих літ» переклав А В. Близнець.

7. Заклик до самопізнання та спорідненої праці, яка може зробити людину щасливою, наявний у творі, автором якого є В Г. Сковорода.

8. Мандрівним філософом, українським Сократом називають А Г. Сковороду.

9. Т. Шевченку присвячений твір Б «Інститутка».

10. М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький є Б укладачами альманаху «Русалка Дністровая».

11. «Є праматір’ю українського народного театру, зразком народної поезії в драматичній формі» В «Наталка Полтавка».

12. Автором першого історичного роману в українській літературі є А П. Куліш.

13. «Борітеся — поборете!» — закликає Т. Шевченко у творі В «Кавказ».

14. Наявність алегорії, сюжету, моралі — це ознаки В байки.

15. «Всякому місту — звичай і права» — це лірика В філософська.

16. Побудова літературного твору, або порядок, у якому розгортаються події у творі, — це А композиція літературного твору.

17. Установіть відповідність між ознаками та творами
1Д, 2В, 3А, 4Б.

18. Установіть відповідність цитатних характеристик персонажів «Марусі» з їх іменами
1Г, 2Б, 3А, 4В

19. Установіть відповідність ідей із творами, у яких вони втілені
1Д, 2А, 3В, 4Б

20. Установіть відповідність художніх засобів з назвами
1Г, 2Д, 3А, 4Б

21. Якову де Бальмену присвячений твір Т. Шевченка «Кавказ».

22. Кульмінацією в сюжеті твору «Інститутка» є епізод, коли пані побила стару кріпачку, хотіла побити й Устину, але на перешкоді став Прокіп.

23. Доба Руїни — історичні події в Ніжині 1663 р. — це тема (записати жанр, автора і назву твору) роману П. Куліша «Чорна рада».

24. Патерики — це збірники житійних оповідань про подвижницьку, богоугодну діяльність ченців певного монастиря.

25. Якою я бачу Наталку Полтавку в боротьбі за своє щастя (за п’єсою І. Котляревського «Наталка Полтавка»)?

Головною героїнею п’єси Івана Котляревського «Наталка Полтавка» є українська дівчина з Полтавщини початку XIX ст. — вродлива, працьовита, чесна, вірна в коханні, шаноблива до матері.

Наталка мужньо захищає свої почуття, людську гідність, погляди на кохання і родинне життя. Вона знає: коли бідна дівчина стане дружиною багатого, то «така жінка буде гірше наймички, буде кріпачкою». Звичайно, усі дівчата її середовища мріяли про щиру любов і свободу вибору чоловіка, але не всі могли відстояти свої права. Щодо цього, то Наталка виступає сильною особистістю.

Лише один крок, що суперечив її власним поглядам, Наталка зробила під впливом пошани до матері, а також тому, що не було певності, чи повернеться Петро, який один «владів її душею». А якщо не Петро, то байдуже хто — тахтаулівський дячок-п’яничка, чи волосний писар-жевжик Скоробреха, чи возний. Душевний конфлікт дівчини полягає в тому, що в ній борються почуття кохання до Петра й обов’язку та пошани до матері.

Наталка — рішуча й смілива. Як тільки з’явився її коханий, вона одразу заявила: «Клянусь, що, окрім Петра, ні за ким не буду». Любов її така велика й чиста, що, незважаючи на сумніви Миколи і великодушне самозречення Петра, Наталка впевнена: «Возний мусить одступитися!» Тому така рішучість у її заяві возному: «... Коли Петро мій повернувся, то я не ваша, добродію». Коли ж возний погрожує судом і тюрмою, Наталка сміливо кидає всім в обличчя: «До цього силою ніхто мене не принудить...»

У цій сцені образ Наталки розкрито найглибше. Її розум, енергійність і наполегливість у боротьбі за своє щастя перемогли. В образі Наталки Полтавки Котляревський оспівав найкращі риси українок, їхню духовну красу.

По-своєму розуміє щастя доньки Терпилиха. Вважаючи, що робить Наталці добро («Чи я тобі, дочко, не добра желаю, коли кого зятем собі вибираю?»), насправді ж вона завдає своїй дитині сильного душевного болю. Але читач може зрозуміти бідолашну матір — єдиний вихід з «убожества» Терпилиха вбачає у відданні дочки заміж за багатого.

Наречений Наталки Петро — чесний, великодушний, здатний на самопожертву заради іншої людини. Наталку він любить «більше, як самого себе», «більше всього на світі». Щоб була щасливою Наталчина мати, він готовий повернути дане йому нареченою слово та ще й віддати всі зароблені за чотири роки гроші, аби возний ніколи не зміг кинути докору, що взяв бідну. Виборний, захоплюючись його благородством, каже: «Такого чоловіка, як Петро, я зроду не бачив!» Але Петро не такий наполегливий у досягненні мети, як його кохана. Потрапивши у складну житейську ситуацію, він відмовляється від боротьби за щастя, і лише твердість та рішучість нареченої врятовують його.