Варіант 2

1. Мотивом нерозділеного, нещасливого кохання пройнята  пісня
Г «Цвіте терен, цвіте терен...».

2. Укажіть ознаку пісень про кохання, яка характерна для цих рядків
В романтичний характер зображення дійсності, якому властиві ідеалізація почуттів ліричного героя.

3. «Заплітаю коси — не так!.. Вона мене і щипає, і штрикає, і гребінцем мене скородить, і шпильками коле, водою зливає, — чого-чого не доказує над моєю головонькою бідною!» — скаржиться героїня твору
Б «Інститутка».

4. В основі поділу книг Біблії на Старий та Новий Заповіти лежить
В народження Ісуса Христа на землі.

5. Літописи належать до літератури
В оригінальної.

6. Апостол (1574), «Буквар» (1574), Острозька Біблія (1581) є першими
Б друкованими на українських землях книгами, виданими І. Федоровим.

7. Український романтизм сформувався у
В 20-40-х роках XIX ст.

8. Вислови «З очей аж іскри полетіли», «І носа хоч кому утруть», «Чмелів довгенько... слухав, / Оскому щоб з зубів зігнать» є
Б фольклорними фразеологізмами.

9. На вірну смерть заради «общого добра» в «Енеїді» йде
Б Евріал.

10. П’єса Івана Котляревського «Наталка Полтавка» розпочинається піснею
Г «Віють вітри, віють буйні».

11. «Маруся» є повістю
Г сентиментально-реалістичною.

12. Епізод приїзду панночки й обрання Устини покоївкою в сюжеті твору «Інститутка» є
А зав ’язкою.

13. Народився в селі Сорочинці Полтавської губернії, спостерігав за ярмарками, слухав розповіді старих людей, казки, анекдоти. Навчався в Ніжинській гімназії вищих наук, де завідував учнівською бібліотекою, захопився живописом і театром, цікавився усною народною творчістю та писав літературні твори в різних жанрах
Б Микола Гоголь.

14. Тарас Шевченко був учасником організації
В Кирило-Мефодіївське товариство.

15. У романі Пантелеймона Куліша «Чорна рада» змальовано події
В 1663 р.

16. Справжнє прізвище Марка Вовчка
Б Марія Вілінська.

17. Установіть відповідність
1Б, 2В, 3Г, 4А.

18. Установіть відповідність між уривками та творами Тараса Шевченка, з яких їх узято
1Д, 2В, 3Б, 4А.

19. Установіть відповідність між героями творів та жанрами, до яких ці твори належать
1В, 2Б, 3Г, 4Д.

20. Установіть відповідність
1Б, 2А, 3Г, 4Д.

21. Твір «Енеїда» за жанром —
епічна бурлескно-травестійна поема.

22. Мотив дороги використано у композиції твору (записати автора і назву твору)
П. Куліша «Чорна рада».

23. Тривога за жіночу долю звучить у творах Т. Шевченка (записати назви творів)
«Причинна», «У нашім раї на землі...».

24. Першим твором нової української літератури вважають
«Енеїду» І. Котляревського.

25. Які моральні цінності оспівано в українських родинно-побутових піснях?
Широкий і багатогранний світ моральних принципів і почуттів людини розгортається в родинно-побутовій пісенності українського народу.

Родинно-побутові пісні — це ліричні твори, у яких відображені почуття, переживання, думки людини, пов’язані з її особистим життям, подіями в сім’ї, родинними стосунками. За тематикою їх поділяють на три групи: пісні про кохання; пісні про сімейне життя (родинні стосунки), пісні про трагічні сімейні обставини (вдовині, сирітські). Є ще одна група пісень, які всі родинно-побутові проблеми висвітлюють гумористично, — це жартівливі пісні.

Пісні про кохання посідають центральне місце в українській народній поезії. Вони відображають людські почуття (від ніжної прихильності до ненависті), відтворюють ставлення до закоханих їхніх батьків та інших людей. У цих піснях постає кохання — вірне чи зрадливе, взаємне чи нерозділене, щасливе чи нещасне. Поетику пісень про кохання вирізняє романтичний характер зображення дійсності, ідеалізація почуттів, як, наприклад, у пісні «Цвіте терен»:

А я візьму кріселечко,
Сяду край віконця.
Я ще очі не зімкнула,
А вже сходить сонце.

З художньо-поетичних засобів у піснях про кохання найчастіше використовуються епітети (біле личко, ясні очі, уста малинові); порівняння (чорні очка, як терен); паралелізми (не всі тії та й сади цвітуть, що весною розпускаються; не всі тії добираються, котрі любляться та й кохаються).

Народ високо підносить такі моральні цінності, як вірність у коханні, обов’язковість збереження цноти до шлюбу, важливість батьківського й материнського благословення на одруження, необхідність для дівчини подбати про свій посаг, а для хлопця — про достаток майбутньої сім’ї.

Пісні про сімейне життя охоплюють родинні стосунки, сімейні конфлікти, побут тощо. Найпоширеніша тема — нелегка жіноча доля. Недоброзичливе ставлення свекрухи, жорстокість чоловіка, його пияцтво — проблеми, що постають перед дівчиною, яка виходить заміж. Іван Франко називав такі пісні «жіночими невольничими псалмами».

Пісні про трагічні сімейні обставини пов’язані із втратою членів сім’ї. Це насамперед сирітські пісні, у яких український народ оплакував нелегку долю сироти:

Та немає гірш нікому,
Як тій сиротині,
Що ніхто не пригорне
При лихій годині.

У цих піснях часто постає образ билини в полі, яку вітер ламає; тоненької очеретини, що гнеться від життєвої бурі. Пестливі слова «матусенька», «батенько», «горенько» вживаються з метою викликати у слухачів співчуття. Такою ж образною структурою характеризуються і вдовині пісні, у яких змальовується важка доля жінки, що залишилась без чоловіка.

Традиційно до сиріт і вдів ставились в Україні зі співчуттям, тому й у родинно-побутових піснях відображені такі високі моральні цінності, як обов’язок кожного, особливо односельців, ділитися із сиротами і вдовами частиною свого добра, допомагати їм у щоденних клопотах.

Весела вдача українців, які вміють з гумором сприймати несподівані повороти долі, відображена у жартівливих піснях. У таких піснях згадуються невдале залицяння хлопця до дівчини, залицяння самих дівчат до хлопців тощо, горе-женихи й безчесні дівчата. У них маємо химерні ситуації, вигадливі «сюжети», неправдоподібні сполуки. Відомими жартівливими піснями є «Із сиром пироги...», «Дівка в сінях стояла...», «Кину кужіль на полицю...», «Послала мене мати...», «Бодай ся когут знудив...» та чимало інших.

Отже, родинно-побутова пісенність відображає моральні цінності й почуття людини, які в основному сформувалися під впливом традиційних уявлень про добро і зло у стосунках між членами родини та громадою.