1. Домашні завдання
  2. 9 клас
  3. ДПА
  4. Біологія Барна (підсумкові контрольні роботи) 2022 рік

Частина IV. Завдання 11

Поясніть функціональне значення основних вітамінів для організму

Вітаміни — це біологічно активні речовини різної хімічної природи, що необхідні для забезпечення важливих фізіологічних і біохімічних процесів в організмі. На відміну від білків, жирів та вуглеводів, вітаміни не є матеріалом для біосинтезу чи джерелом енергії. Однак вони беруть участь в обміні речовин як регулятори процесів життєдіяльності.

Основоположником вчення про вітаміни є російський лікар М. І. Лунін. Термін «вітаміни» запропонований польським ученим К. Функом у 1912 р. На сьогодні відомо понад 20 вітамінів: А, С, Д Е, вітаміни групи В (B1, В2, В6, В11, В12) тощо. Вони відрізняються один від одного складністю будови молекул і фізико-хімічними властивостями, з яких найбільше практичне значення має стійкість до дії високих температур, а також вибіркова здатність розчинятись у воді або жирах. Саме це зумовлює різну фізіологічну дію їх на організм.

Вітаміни беруть участь в обміні білків, жирів, вуглеводів (В1), необхідні для синтезу ферментів (В2); беруть участь в обміні білків шкіри, нервової системи, кровотворенні (В6); необхідні для синтезу білків, утворення органічної речовини кісток, підвищують імунітет (С); впливають на ріст і розвиток організму (А); беруть участь у регуляції обміну Фосфору та Кальцію (D); впливають на статеву систему (E); впливають на зсідання крові (K).

Вітаміни володіють високою біологічною активністю і тому потреба організму в них є незначною: від 0,001-0,003 мг до 1-3 мг за добу для більшості вітамінів і 50-100 мг — для аскорбінової кислоти (вітамін С).

В організмі людини вітаміни не утворюються або утворюються в незначних кількостях, тому надходять вони з харчовими продуктами. Основним джерелом вітамінів є рослини, у яких вони синтезуються. Наприклад, вітамін С міститься у зеленій цибулі, лимонах, смородині, плодах шипшини; вітаміни групи В — у неочищених зернах злаків, насінні бобових, волоських горіхах тощо. До складу багатьох рослин (морква, шипшина, смородина, помідори) входить провітамін каротин, який в організмі людини розщеплюється з утворенням вітаміну А. Деякі вітаміни є і в харчових продуктах тваринного походження. Зокрема, вітаміни А і B містяться в печінці, яєчному жовтку, риб’ячому жирі; вітамін В2 — у дріжджах, молоці, м’ясі. Тільки деякі вітаміни можуть частково синтезуватись в організмі людини. Наприклад, вітамін B синтезується з провітаміну у шкірі під впливом ультрафіолетового сонячного опромінення, а вітамін К — деякими бактеріями товстого відділу кишечника.

У разі нестачі в організмі того чи іншого вітаміну, розвивається захворювання гіповітаміноз, при повній відсутності — авітаміноз, а при надлишку — гіпервітаміноз. Гіпо- та авітаміноз можуть розвиватися внаслідок порушень обміну речовин, спричинених відсутністю або нестачею вітамінів і провітамінів у харчових продуктах; при захворюваннях травного тракту, коли вітаміни не всмоктуються; від надмірного вживання антибіотиків чи інших лікарських препаратів, які вбивають бактерії кишечника, що синтезують деякі вітаміни.

При недостатній кількості вітаміну А у харчових продуктах спостерігається сповільнення росту та розвитку як всього організму, так і його органів (зубів, волосся); ураження рогівки ока, шкіри, дихальних шляхів. Авітаміноз А — хвороба «куряча сліпота» (послаблення зору в сутінках).

При недостатній кількості вітаміну D та його відсутності порушується фосфорно-кальцієвий обмін, зменшується мінералізація кісток, що призводить до неправильного формування скелету та затримки його росту; розвивається рахіт.

При недостатній кількості вітаміну порушуються процеси обміну вуглеводнів; уражаються м’язи та нервова система. Авітаміноз В1 — хвороба бері-бері, що супроводжується схудненням, порушенням рухів, паралічем кінцівок, атрофією м’язів.

При недостатній кількості вітаміну С послаблюється імунітет, уражаються стінки кровоносних судин, порушується розвиток кісток і зубів, розвивається недокрів’я. Авітаміноз С призводить до запалення суглобів, крововиливів, руйнування ясен, виразки на слизовій рота, випадання зубів; розвивається хвороба цинга.

Для запобігання авітамінозу та гіповітамінозу слід вживати натуральні рослинні та тваринні харчові продукти, що містять увесь комплекс вітамінів та провітамінів.

Повідомити про помилку