1. Домашні завдання
  2. 9 клас
  3. ДПА
  4. Біологія Барна (підсумкові контрольні роботи) 2022 рік

Частина V. Завдання 16

Схарактеризуйте закон гомологічних рядів спадкової мінливості

Закон гомологічних рядів спадкової мінливості встановлює паралелізм у спадковій мінливості організмів. Генотипно близькі види та роди відзначаються подібними рядами спадкової мінливості з такою правильністю, що, знаючи ряд форм одного виду, можна передбачити існування тотожних форм в інших видів та родів. Закон сформулював М. І. Вавилов 1920 року.

Вивчаючи мінливість ознак у видів та родів злаків та інших родин, М. І. Вавилов виявив, що:

1) види та роди, генетично близькі між собою, відзначаються тотожними рядами спадкової мінливості з такою правильністю, що, знаючи ряд форм одного виду, можна передбачити існування тотожних форм в інших видів та родів. Що ближче генетично розташовані у загальній системі роди, то повніша тотожність у рядах їх мінливості;

2) цілі родини рослин у загальному відзначаються певним циклом мінливості, яка відбувається через усі роди, що утворюють родину.

Хоча первісно закон стосувався мінливості у рослин, М. І. Вавилов вказував на можливість застосування його до тварин.

Теоретичною основою гомології рядів фенотипної мінливості у близьких таксономічних груп є уявлення про єдність їх походження шляхом дивергенції під дією природного добору. Оскільки спільні предки сучасних форм володіли певним специфічним набором генів, то їхні нащадки повинні володіти, за невеликим винятком, таким же набором генів. Враховуючи, що кожен ген може мутувати в різних напрямках (множинний алелізм) та оскільки мутаційний процес має неспрямований характер, природно передбачати, що спектр змін однакових генів в особин близьких видів буде подібним. Таким чином, в основі закону гомологічних рядів лежить паралелізм генотипної мінливості в особин з подібним набором генів.

Закон гомологічних рядів відображує загальну закономірність мутаційного процесу та формоутворення організмів, є біологічною основою методів цілеспрямованого отримання необхідних спадкових змін. Він вказує селекціонерам напрямки штучного добору або, як писав М. І. Вавилов, «що слід шукати».

При вивченні спадкової мінливості у близьких груп рослин були виявлені подібні алельні форми, які повторювались у різних видів (наприклад, вузли на стеблі у злаків з антоціановим забарвленням або без, колоски з остю або без тощо). Наявність такої повторності давала можливість передбачити наявність ще не виявлених алелей, важливих з точки зору селекційної роботи.

Повідомити про помилку