Іван Котляревський

ЕНЕЇДА

1. «Енеїда» І. Котляревського — це перелицьований твір
Г Вергілія

2. Натяк на Катерину ІІ наявний в образі
В Цирцеї

3. Установіть відповідність.
1 — Г, 2 — А, 3 — Б, 4 — В.

4. У чому полягає епохальність поеми «Енеїда» І. Котляревського?
Напевно, мало хто з нас замислювався над тим, яким насправді шедевром є поема І. П. Котляревського «Енеїда». А це дійсно епохальний твір, що відтворює життя українського народу на перехресті XVIII — XIX століть, сердечне тепло і тонкий гумор наших співвітчизників та змальовує живі барви нашої батьківщини. Майже двісті років ця геніальна поема живе в історії української літератури і досі живить читачів гумором, відвагою, дотепністю та завзятістю її героїв.
І. П. Котляревський був одним із перших українських письменників, хто відкрив неперевершену красу рідної мови. У своїй поемі він використовує усю силу мови і доводить, що кожен народ, зокрема український, існує лише тісно пов’язаний зі своєю культурою, побутом, звичаями, характером, та стверджує думку про невмирущість і силу нації, яка врешті-решт вирветься із-під гніту і назавжди стане вільною та незалежною.

5. Розкажіть історію написання й видання «Енеїди».
Над «Енеїдою» І. Котляревський працював близько 30 років (з перервами). Три перші частини вийшли друком у 1798 р., четверта — в 1809 р., п’ята — в 1822 р.; повністю твір завершено в 1825-1826 рр., а видано в 1842 р. після смерті письменника.
1798 р. перше видання «Енеїди» з’явилося завдяки ініціативі конотопського поміщика Максима Пурпури. Вихід у світ «Енеїди» став епохальною подією в культурному житті України. Це була перша друкована українська книга, написана живою народною мовою, що своєю появою стверджувала початок етапу у розвитку нашої літератури.

6. Чому М. Рильський назвав «Енеїду» «енциклопедією українського життя ХVІІІ ст.»?
"Енеїда" І. Котляревського — безсмертна перлина української літератури, за словами М. Рильського це — "самобутній і глибоко національний твір". У поемі присутній дух козацької вольниці (Енея і троянців називає козаками; неодноразово згадує Запорозьку Січ, козацькі полки — Лубенський, Галицький, Полтавський; герої-козаки співають пісень, де згадується про вільні часи Гетьманщини; розповідаючи про козацьке військо, перелічує різні види зброї).
А скільки говориться про національне вбрання українців (від богів до троянців — всі одягнені в український одяг. В поемі є опис святкового і буденного, селянського і панського, чоловічого і жіночого вбрання); українські страви (названо понад сто страв і напоїв); звичаї та обряди (при зустрічі герої "віддають поклон"; ідучи в гостину, люди підносять господарям хліб і сіль; для сватів у Латина приготовлено рушники і "всяка всячина" до сватання; наводяться обряди похорону та поминання, народні заклинання, лікування та чаклування, даються описи вечорниць та ворожіння). Свята та розваги (троянці не тільки воюють, але й люблять розважатися: танцюють третяка, гайдука; співають пісень; музики грають на кобзах, бандурах, сопілках, санжарівках; перелічуються також ігри: візок, памфель, свинка, Панас, журавль і хрещик та ін.). Інтер'єр української хати: світлиці, сіни, двір, піч. Імена героїв та географічні назви (поряд з античними іменами Зевса, Юнони, Марса трапляються Хома з Яремою, Охрім, Панько, а Енея називають по батькові Анхізович; згадуються також назви українських місцевостей і поселень).
Отже, "Енеїда" І. Котляревського — посібник із народознавства (незважаючи на грецькі імена героїв і те, що Січ названа Троєю, читач розумів і розуміє, про що і про кого йдеться у поемі).

7. Як ви розумієте поняття «бурлескно-травестійна поема»?
Поема — великий віршований твір, у якому розповідається про значні події і видатних осіб; б) травестія — переодягання. І. Котляревський переодягає своїх героїв в український одяг, згадує про українські страви, напої, народні ігри, пісні, зображуються риси життя різних соціальних верств часів автора; в) бурлескний твір — цей жанр вимагав, щоб про буденне говорилося піднесено, а героїчний зміст викладався вульгарно.
Таким чином, «Енеїда» — травестійно-бурлескна поема, оскільки створюється різкий контраст між першоджерелом («Енеїдою» давньоримського поета Вергілія), міфологічною темою й прийомами їх розкриття.

8. Опишіть порядок мандрів Енея, використовуючи цитати з твору.
1. Він, швидко поробивши човни,
На синє море поспускав,
Троянців насажавши повні,
І куди очі почухрав.

2. Плив-плив, плив-плив, що аж обридло,

3. В тім городі жила Дидона,
А город звався Карфаген,

4.І їхати своїм велівши,
Не оглядався сам назад.

5. Їх сицилійці як уздріли,
То з города, мов подуріли,
До моря бігли всі встрічать.

6. Еней наш плив хоть дуже прудко,
Та вже ж він плавав не деньок;

7. До берега якраз пристали,
Ся Кумською земелька звалась,

8. Пішов скрізь по полям шукати,
Щоб хто дорогу показав:
Куди до пекла мандровати,

9. Еней стояв і дожидався,
Щоб вийшов з хати хто-небудь,
У двері стукав, добувався,
Хотів був хатку з ніжки спхнуть.

10. Аж дерево те затріщало,
І зараз гільку одчахнув.
І дав чимдуж із лісу драла,

11. Як ось перед якуюсь гору
Прийшли, і в ній велику нору
Знайшли і вскочили туди.

12. Ся улиця вела у пекло,

13. Еней з Сивиллою своєю
Не мішкавши в човен ввійшли;
Кальною річкою сією
На той бік в пекло поплили;

9. Низ та Евріал — козаки, у яких кров текла «якась чужая — бусурманська». Як ви розумієте цю характеристику?
Серед троянців найяскравіше виділяються два друга, Низ і Евріал. Одна з найхвилюючих подій поеми, героїчний вчинок Низа і Евріала, вилазка в стан ворога — свідчення глибокого усвідомлення ними свого патріотичного обов’язку, вірності присязі. Низ і Евріал — не троянці за походженням, але були на службі, вони завербувалися до Енейового війська і сумлінно несуть службу. У Евріала є вдома старенька мати, а у Низа немає нікого, він сирота:

Еней — отець, а неня — бог.

Низ вмовляв товариша, щоб той залишився на варті, а у стан ворога, де можна загинути, Низ піде сам. Низ нагадує Евріалові, що він повинен жити заради матері. Але бойова дружба між героями-патріотами така міцна, що нічого не може стати їм на заваді.
Друзі пішли у ворожий табір вночі, щоб вирізати ворогів і цим допомогти троянцям здобути перемогу. Але Евріал потрапив до рук ворогів, і смерть товариша викликала смертельну ненависть у Низа до його вбивць, і він один кинувся проти озброєних ворогів. Автор підкреслює:

Любов к отчизні де героїть,
Там сила вража не устоїть,
Там грудь сильніша от гармат.

Таким чином, в образах Низа і Евріала І. П. Котляревський змалював мужніх патріотів, вірних козацькій присязі і бойовій дружбі.

10. «Пекло» у поемі «Енеїда» і «народна мораль»... Який зв’язок між цими поняттями?
У своїй поемі І. Котляревський возвеличує людські чесноти й таврує суспільні недоліки та аморальні вчинки людей. Здається, немає такої вади, про яку не йшлося б у творі з глузуванням або саркастичним засудженням.
В «Енеїді» автор торкається багатьох соціальних та морально-етичних проблем і в оригінальній, цікавій формі доносить до читача.
У пеклі ми зустрічаємо в основному представників панівного класу: жорстоких панів, здирників, чиновників, нечесних суддів та церковних служителів.
Своєї черги до пекла очікували десятники, соцькі, стряпчі, секретарі та повірені, яких письменник називає «п’явками людськими», проклятими. З позицій народу показує І. Котляревський, яку відплату мають отримати грішники і за що.
Описом картин пекла письменник не тільки показав правду про нелюдську сутність кріпацтва, а й висловив надію на вищу справедливість: місце трудового народу у раю, а їх гнобителів — у пеклі. Він мріє про ті часи, коли в суспільстві буде панувати рівноправ’я, а люди почнуть жити згідно із законами християнської моралі. І в цьому тісний зв'язок моралі твору з «народною мораллю».

11. Доберіть і запишіть у робочому зошиті до кожного героя (героїні) по 3—5 прикметників, які якнайкраще їх характеризують.
Еней — моторний, проворний, одчайдушний і великодушний, завзятий; прямий, величавий, бувалий, здатний, богобоязливий, тертий, жвавий.
Нептун — жадібний, сварливий.
Низ та Евріал — молоді та гожі; кріпкі, хоробрі, вірні.
Юнона — зла, хитра, підступна.
Зевс — деспотичний, могутній, п’яний, вередливий.
Венера — проворна, сміла; хитра, плюгава, невірна, пакосна.
Еол — старий, жадібний.
Сивілла — стара, крива, горбата, суха, сива, ряба, беззуба, коса, розхристана, простоволоса.

НАТАЛКА ПОЛТАВКА

1. П’єса «Наталка Полтавка» починається з пісні
Г «Віють вітри, віють буйні...»

2. Установіть відповідність.
1 — А, 2 — В, 3 — Д, 4 — Г.

3. Установіть відповідність.
1 — Г, 2 — Б, 3 — В, 4 — А.

4. Як ви розумієте характеристику драматичного твору «єдність місця, часу й дії»? Аргументуйте свою думку, навівши приклади з тексту.
Єдність часу, місця і дії — термін класицистичної драматургії, власне, закон "трьох єдностей", який вимагав від драматурга дотримання таких принципів: розгортання подій у п'єсах має відбуватися впродовж нетривалого часу — не більше однієї доби (єдність часу), зосереджуватися в одному місці (єдність місця), охоплювати єдиний драматичний конфлікт (єдність дії).
Котляревський зберігає класицистичний закон єдності місця, часу та самої дії. Дія твору відбувається у полтавському селі протягом кількох днів.
Дія в п'єсі розвивається надзвичайно природно, легко й динамічно, по висхідній лінії, без зайвих сцен і картин, які б гальмували її, затримували розгортання сюжетної лінії. Відчувається органічна єдність усіх сцен у п'єсі, їх тісний взаємозв'язок. Жодну, навіть найнезначнішу сценку не можна вилучити, бо без неї п'єса багато б втратила: адже кожна дія, кожна репліка несе певне ідейно-художнє навантаження. 

5. Які пісні з п’єси «Наталка Полтавка» ви чули раніше? Яку роль пісні відіграють у творі?
Не раз доводилося чути раніше пісні "Ой під вишнею, під черешнею", "Сонце низенько", "Ой я дівчина Полтавка".
Роль пісень у драмі І. Котляревського надзвичайно важлива. По-перше, вони створені на основі народних, що забезпечило п'єсі неповторну атмосферу, задушевну й урочисту, веселу і серйозну. Не можуть не зворушити пісня Наталки «Віють вітри» і пісня Петра «Сонце низенько». А як люблять у народі дотепну пісню виборного «Ой під вишнею, під черешнею»!
Та головне, що всі пісні тісно пов'язані з образами героїв, допомагають їм висловити свої почуття, розкрити свій характер.
Пісня стала своєрідним дзеркалом характеру возного. Досить послухати «Всякому городу нрав і права», щоб зрозуміти цю людину, її життєву філософію.
Нечесний, підступний возний виправдовує свої ганебні вчинки в ставленні до інших людей нібито незмінним законом: «Хто ж єсть на світі, щоб був без гріха?..».
І зовсім інші ідеали в Петра й Миколи. Вони шанують правду, вірність, цінують мужність і стійкість. Саме про це пісня Миколи про Ворсклу, в якій прославляється козацька доблесть у боротьбі з ворогами рідного краю.

6. Чому автор вкладає в уста Наталки саме пісню «Віють вітри, віють буйні...»?
Віють вітри, віють буйні, аж дерева гнуться.
О, як болить моє серце, а сльози не ллються, —
співає Наталка, розповідаючи свою сумну історію, ділиться своїм горем і надією побачити милого. А в кінці п'єси, дочекавшись Петра, Наталка сяє радістю, тепер її пісня бадьора й оптимістична.

7. Як у п’єсі розкрито торжество народної етики? Через яких персонажів це реалізовано?
«Наталка Полтавка» І. Котляревського — одне з тих явищ літератури минулого, часова віддаленість якого неспроможна затьмарити його свіжості й принади. П'єса донесла в наше сьогодення правду почуттів, настроїв і переживань народу, завдяки чому і стала невід'ємною частиною духовної культури нашого сучасника.
У творі відображено життя і побут українського селянства, особливості його моралі, психології, інтересів. В образі головної героїні втілені кращі риси українського народу, його духовне багатство.
Наталка кохає Петра, простого сільського хлопця, і її почуття, високе, чисте, збігається з народними уявленнями про справжню любов.
В обставинах тяжкого історичного буття український народ у своїх прекрасних піснях опоетизував кращі вияви людських почуттів — героїзм, дружбу, вірність своїм обов'язкам, а разом з тим і чисте кохання.
Відданим та здатним на самопожертву виступає й Петро.. В його образі втілені такі риси, як любов до праці, доброта, великодушність, прагнення до знань, до культури. Невипадково, перебуваючи в Харкові, Петро, який береже кожну копійку, відвідує театр.
Втіленням істотних рис народного характеру є образ бурлаки Миколи, в якого виступають на перший план волелюбність, енергійність, здатність відстоювати свої інтереси. Він не може знайти собі роботи, але не впадає у відчай, збирається мандрувати на Тамань, тому що прагне до особистої волі, незалежного життя.

8. Майже всі персонажі п’єси мають певні позитивні риси й недоліки. Визначте й назвіть їх.
Наталка Полтавка: бідна, мудра, чесна, порядна, працьовита, кмітлива, горда, чемна, винахідлива та рішуча, мужня, горда, має тверді моральні принципи, поважає матір, вміє відстоювати своє щастя.
Петро: сирота, бідний, нерішучий, добрий, чесний, щирий, розсудливий, великодушний, здатний на співчуття, цінує дружбу, вірний у коханні, готовий на самопожертву, поважає старших, працьовитий.
Микола: сирота, бідний, рішучий, мужній, активний, чесний, добрий, щирий, волелюбний, цінує дружбу, здатний на співчуття, великодушний, дотепний, життєрадісний.
Тетерваковський: підступний, хитрий, "юриста завзятий" — чиновник, хапун.
Макогоненко: підлабузник, хитрий, брехун.
Терпелиха: бідна, неосвічена, ляклива,любляча мати.

9. Чи актуальна своєю проблематикою п’єса «Наталка Полтавка» у наші дні?
Насамперед п’єса «Наталка Полтавка» полонить читача чи глядача добротою, щирістю, великодушністю героїв твору. І тим, що перемагають у п’єсі правда, щирі почуття, а несправедливість підступає. Нам завжди хочеться, щоб було так. І звичайно — велика сила кохання. Світ споконвіку тримався на любові, і в будь-який час будуть важливими й найціннішими такі почуття, як доброта, душевність, повага й кохання. Образи Наталки й Петра, створені І. П. Котляревським, — це символи вірності в коханні й боротьбі за нього.
Вражає в п’єсі й мова. Зачинатель нової української літератури, який одним із перших почав писати живою народною мовою, зумів зачарувати ліричною пісенністю, лексичним багатством. П’єса написана 1819 року, але й сьогодні зрозуміла кожному, хто її читає.
Отже, я думаю, що саме завдяки пісенності, мовному й національному колориту, неповторному й величному образу Наталки Полтавки п’єса І. Котляревського не залишає байдужим читачів. Майже двісті років живе улюблена в народі героїня Наталка. Причина безсмертя цього образу в тому, що в ній письменник блискуче втілив народний ідеал української жінки, її моральну красу.

10. У чому полягає новаторство І. Котляревського?
Літературний доробок І. П. Котляревського складається з поем "Енеїда", "Пісні на Новий 1805 рік князю Куракіну", а також п’єс "Наталка Полтавка" та "Москаль-чарівник" і перекладу росій­ською мовою "Оди Сафо" − твору давньогрецької поетеси Сапфо.
Вихід у світ "Енеїди" став епохальним явищем в історії укра­їнської культури, визначною подією в духовному житті народу. З’явилася книга, що ставила ряд важливих суспільних та есте­тичних проблем. В основу її І. П. Котляревський поклав сюжет класичної поеми "Енеїда" римського поета Вергілія, написавши цілком самобутній, оригінальний твір.
Значення "Енеїди" й у тому, що цим безсмертним твором Котляревський поєднав українське художнє слово зі світовою культурою. Цим твором автор довів, що і й у рамках бурлескного жанру можна правдиво показати життя народу і висміяти його ворогів. "Енеїда" — чи не єдиний твір у Європі, що став народним, бо ця перша високохудожня поема нової української літератури зогріває читача власним, а не позиченим світлом.

11. Визначте в п’єсі «Наталка Полтавка» сюжетні елементи.
Експозиція — Наталка на березі Ворскли співає пісню «Віють вітри, віють буйні», з якої стає зрозуміло, що вона чекає коханого (Петра), а він десь забарився — (зав’язка) зустріч возного Тетерваковського з Наталкою, який пропонує їй одруження — (розвиток дії) розмова возного з виборним, прохання про допомогу щодо згоди Наталки вийти за нього заміж — Макогоненко розмовляє з Терпелихою — Терпелиха просить Наталку поступитися — Наталка з любові до матері погоджується — у селі з’являється Петро — розмови Петра з Макогоненком і возним про Харків, театр — Петро дізнається від Миколи про сватання возного до Наталки — (кульмінація) Наталка категорично відмовляється одружитися з Тетерваковським — Петро поступається власним щастям, радить їй покоритися долі матері й готовий віддати всі зароблені гроші — розчулений возний відмовляється від Наталки, щоб вона могла одружитися з Петром — (розв’язка) благословення матері Петра й Наталки, радісне гуляння.