Самостійна робота 1. Г. Сковорода: байки, поезії

1. Укажіть, яка із цих характеристик найбільше підходить Г. Сковороді.
В
мандрівний філософ

2. Укажіть, коли Г. Сковорода сказав: «Досить і вас, стовпів неотесаних!».
Б
коли йому запропонували попрацювати в колегіумі

3. Укажіть, як Г. Сковорода називає закінчення, висновок у своїх байках.
Б
сила.

4. Укажіть, яке вчення не належить Г. Сковороді.
Г
сильну людину

5. Укажіть головну думку байки Г. Сковороди «Бджола та Шершень».
Б
заклик до праці в «природженому ділі»

6. Укажіть, що засуджує у вірші «Всякому місту — звичай і права» Г. Сковорода.
Б
кріпацтво

7. Укажіть, про що найбільше турбується ліричний герой вірша «Всякому місту — звичай і права» Г. Сковороди.
В
чисту совість

8. Укажіть, яку історичну особу згадує та прославляє у вірші «De Libertate» Г. Сковорода.
А
Б. Хмельницького

9. Укажіть, як перекладається назва вірша «De Libertate».
Б
про свободу.

10. Укажіть, як називається художній засіб, що виділено в уривку з поезії Г. Сковороди «Всякому місту — звичай і права».
Г метафора

11. Розкрийте алегоричний зміст висловлювання Г. Сковороди: «Визначай смак не по шкаралупі, а по ядру».
У житті ми постійно робимо вибір: довіритись тому, що ми бачимо очима, чи зазирнути глибше і побачити душею. Брехня й правда завжди йдуть пліч-о-пліч, вони є нероз’ємним цілим. І головним нашим завданням є не купитись на красиву зовнішність брехні.

Для того, щоб зрозуміти ці два поняття не потрібно блукати, шукаючи приклади. Вони оточують нас з усіх боків. Часто люди, які зовнішньо здаються нам привабливими, не можуть похвалитись нічим, окрім свого зовнішнього вигляду. І навпаки: ті, хто не притягують нас фізичним началом, можуть поділитись багатим внутрішнім світом.

Про тему добра і зла, правди і брехні, світлого й темного нам говорять ще з дитинства. Проте розрізнити ці речі доволі непросто, якщо не докладати до цього зусиль. Тільки справді наполеглива людина, яка всією душею прагне сягнути «ядра», зможе розпізнати добро серед зла, правду серед брехні, світле серед темного.

12. Напишіть твір-мініатюру за афоризмом Г. Сковороди: «З усіх утрат втрата часу найтяжча».
Сковорода у своїй творчості має багато афоризмів, якими слід керуватися кожній людині, не залежно від віри, віку, статі чи національності; ці короткі влучні оригінальні вислови містять глибоку й узагальнену думку:

«Не все те отрута, що неприємне на смак», «Бери вершину і матимеш середину», «Визначай смак не по шкаралупі, а по ядру», «Тоді лише пізнається цінність часу, коли він утрачений», «Не за обличчя судіть, а за серце», «З усіх утрат втрата часу найтяжча».

У нашому великому та неосяжному світі існує дуже багато цінностей, при чому усі вони різні для кожної людини. Одні понад усе в своєму житті цінують гроші, прагнуть до збагачення та матеріального достатку. Інших турбує моральні надбання і духовність. Хтось повністю віддає себе обраній справі, вчиться, читає різноманітну літературу, а хтось найбільш усього цінує свій час. К слову сказати, що час — це одна з найбільших цінностей у житті людини, і його марна трата приводить до неприємних наслідків.

Достатньо часто ми сумуємо, якщо загубимо якусь дрібну річ і впадаємо у розпач, коли втрачаємо якісь більші цінності, але майже ніколи не шкодуємо, коли марно гаємо свій час. А ось якщо замислитися, то втрата часу в деяких випадках рівноцінна смерті людини, яку ніхто не в змозі зупинити. І якщо ми так сильно вболіваємо за людиною, яка покинула цей світ, то чому ж ми не сумуємо за назавжди втраченим часом?

І Г. Сковорода нагадує нам, щоб ми берегли свій час, цінували кожну хвилинку свого життя та не витрачали його марно. Як каже іще одна життєва мудрість — “На годину спізнишся — за рік не доженеш”. І тому щасливою людиною буде той, хто зможе знайти сенс у своєму житті, але найщасливішою стане та людина, яка зуміє правильно використовувати час, який нам даний на втілення своїх мрій, на те, щоб після себе залишити слід на землі, який би ще довго нагадував нащадкам про наше існування.