Самостійна робота 2. Г. Квітка-Основ’яненко «Маруся»

1. Укажіть, як називають Г. Квітку-Основ’яненка.
А
батько української прози.

2. Укажіть, у якому стилі написана повість Г. Квітки — Основ’яненка «Маруся».
В
сентименталізм

3. Укажіть, який народно-релігійний обряд детально показаний у повісті «Маруся».
Б
сватання.

4. Укажіть, чому Маруся відмовлялася ходити на вечорниці й відмовляла від них інших дівчат.
В
боялася набратися лихого

5. Укажіть, коли Василь познайомився з батьком Марусі.
Г
допоміг йому з поламаним возом

6. Укажіть умову, за якої Василь міг одружитися з Марусею.
Б
коли поставить замість себе рекрута

7. Укажіть особливості композиції повісті «Маруся».
А
події відбуваються в хронологічній послідовності

8. Укажіть, чим закінчується повість «Маруся».
В
Василь постригся в ченці й незабаром помер

9. Укажіть, про що йдеться в уривку з повісті «Маруся», поданому нижче.
Г про те, як до Марусі намагаються позалицятися парубки-односельці

10. Укажіть головну ідею повісті Г. Квітки-Основ’яненка «Маруся».
Б
засудження соціальної нерівності, рекрутчини

11. Підкресліть фольклорні риси в портретній характеристиці героїні.
Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці як тернові ягідки, бровоньки як на шнурочку, личком червона, як панська рожа, що у саду цвіте, носочок так собі пряменький з горбочком, а губоньки як цвіточки розцвітають, і меж ними зубоньки неначе жарнівки, як одна, на ниточці нанизані. ... очиці як тернові ягідки, бровоньки як на шнурочку, личком червона, як панська рожа, чорнії та довгі-довгі, аж за коліно; ...дрібушки за дрібушку та все сама собі запліта; та як покладе їх на голову, поверх скиндячок вінком, та заквітча квітками, кінці у ленти аж геть пороспуска...

Для портретної характеристики Г. Квітка-Основ'яненко використовує фольклорні епітети: порівняння — як стрілочка, очиці як тернові ягідки, бровоньки як на шнурочку, личком червона, як панська рожа, очиці як тернові ягідки, бровоньки як на шнурочку, личком червона, як панська рожа; зменшувальні форми прикметників — прямесенька, чорнявенька, пряменький; пестливі слова — прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці як тернові ягідки, бровоньки як на шнурочку, носочок так собі пряменький з горбочком, а губоньки як цвіточки… зубоньки неначе жарнівки, як одна, на ниточці нанизані. ... очиці як… ягідки, бровоньки як на шнурочку.

12. Доведіть, що образи героїв твору Г. Квітки-Основ’яненка «Маруся» подані в ідеалізованому плані.
Головні герої твору (подані автором ідеалізовано) Маруся і Василь втілюють найкращі людські якості, що цілком відповідало ідеалам самого автора. Маруся була «і красива, і розумна, і багата, звичайна та ще к тому тиха, і смирна, і усякому покірна», «до усякого діла невсипуща». А ще «висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці, як тернові ягідки, брівоньки, як на шнурочку, личком червона...». Правила сентиментального письма вимагали основну увагу зосередити на зображенні почуттів і переживань героїні. Тож її монологи розкривають неповторний внутрішній світ молодої дівчини — глибокий, багатий, красивий.

Так само й Василь — щирий, відданий, чесний, роботящий парубок, життєва трагедія якого в тому, що він бідний сирота, за якого «нікому заступитися».

Ідеалом людини-селянина постає і батько Марусі, Наум Дрот. Пантелеймон Куліш наголошував, що в ньому зібрані й опоетизовані кращі риси українського хлібороба. Цей образ став утіленням глибокої релігійності автора, адже саме Божою волею і поєднанням рідних після смерті втішає він свого героя: «Се вже в нього така натура: чи хоч трохи біда чи радість є йому яка, зараз до Бога».