Самостійна робота 4. П. Куліш «Чорна рада»

1. Укажіть проблему, яка не підіймається в романі П. Куліша «Чорна рада».
А
землі та волі

2. Укажіть головну ідею роману П. Куліша «Чорна рада».
Г
заклик до єднання, цілісності України

3. Укажіть відхилення від історичних фактів у творі П. Куліша «Чорна рада».
Б
опис подорожі полковника Шрама, його перебування на хуторі Хмарище

4. Укажіть, у кого запозичений мотив подорожі в романі П. Куліша «Чорна рада».
В
В. Скотта

5. Укажіть, хто з героїв роману веде «подвійну гру».
Б
Гвинтовка

6. Укажіть, чим займався Божий Чоловік.
А
збирав гроші на викуп козаків із неволі

7. Укажіть, чому Леся розчаровується у своєму нареченому Сомкові.
В
над усе переймається громадськими справами

8. Укажіть, як селяни, діди-козаки розуміли, що Брюховецький їх одурив.
Б
Брюховецький не став слухати їхніх порад і наказав розігнати чернь

9. Укажіть, чому Сомко відмовляється від порятунку з в’язниці, який йому пропонує Кирило Тур.
А
не хоче нового кровопролиття.

10. Укажіть найнапруженіший кульмінаційний момент усього твору.
Г
вибори нового гетьмана в Ніжині

11. Схарактеризуйте полковника і священика Івана Шрама.
Вірним сподвижником Сомка зображено паволоцького полковника й попа Шрама, палкого поборника об’єднання України. Йому відведено в романі багато місця, й саме через образ Шрама П. Куліш найповніше розкриває свої погляди.  Шрам — доброчесна, шанована людина, відважний воїн. Привертає до себе увагу незвичайна зовнішність цього полковника — священика («по одежі й бороді — як піп, по шаблі та шрамах на обличчі — як старий козарлюга»). Мужньо веде себе Шрам у бою, його стійкість викликає здивування навіть у бувалих воїнів: “Що, тебе Господь сотворив із самого заліза?” Паволоцький полковник Шрам — одна з центральних постатей роману — людина досвiчена, мудра. Вiн добре розуміє, чого прагнуть претенденти на гетьманську булаву, правильно оцiнює їхнi полiтичнi та вiйськовi сили. Заради незалежностi України Шрам готовий вiддати сили й лiта, що йому судилося ще прожити. Вiн їде до Якима Сомка, щоб словом i дiлом допомогти йому в цiй справi — “привернути всю Україну до однiєї булави”.

Шрам — iдеально-романтичний образ, який усіма силами прагне добра та спокою Україні. Навіть стосовно єдиного сина Петра, якому Божий Чоловік пророкував, що той помре своєю смертю, вiдповiдає: “Нехай лучче поляже од шаблі i од кулi, аби за добре діло, за цiлiсть України, що ось розідрали надвоє” .   I загинув Шрам теж за Україну, коли, рятуючи Паволоч, сам здався Тетері й прийняв усю вину на одного себе: “Шрам паволоцький, жалуючи згуби паволочан, сам удавсь до Тетері і прийняв усю вину на одного себе. І Тетеря окаянний не усумнивсь його, праведного, як бунтовника, на смерть осудити й осудивши, повелів йому серед обозу військового голову одтяти” . Шрам рішуче відстоює право старшини вирішувати всі державні питання, із зневагою ставиться до простого народу, козацької голоти, запорожців, при цьому захоплюється їх героїчними подвигами у минулі часи.

 12. Напишіть твір-мініатюру з теми «Характерництво запорожців», навівши приклади з роману П. Куліша «Чорна рада» (Кирило Тур).
Кирило — найколоритніший, найяскравіший персонаж роману. Змальований Тур неоднозначно, багато чим нагадує героїв народних дум та історичних пісень. Портрет героя: «… здоровенний козарлюга. Пика широка, засмагла на сонці; сам опасистий; довга, густа чуприна, піднявшись перше вгору, спадала за ухо, як кінська грива; уси довгі, униз позакручувані, аж на жупан ізвисали; очі так і грають, а чорні, густії борви аж геть піднялись над тими очима…» Відважний і великодушний, він ладен віддати життя за бойове побратимство, козацькі звичаї.  Курінний отаман запорожців, мужній, але химерної вдачі воїн. Життя його сповнене пригод, те, що він робить, під силу лише велету. Головне для Кирила, сина запорожця, — козацька честь: “Лучче мені проміняти шаблю на веретено, аніж напасти вдвох на одного” . Мета його життя — здобути славу, що переживе лицаря. Головне, щоб лицар стояв за праве діло і бив ворога. Життєва філософія Кирила — філософія свободи, любові та гуманізму, коріння яких у легендах та переказах про козака Мамая, у характерництві запорожців. Пантелеймон Куліш, творячи образ Тура, використав розповіді про козацьку винахідливість і безпечність: зокрема, про те, як козаки напускали ману на ворога й тим-то так легко перемагали його. В основі химерності Кирила — глибока й вразлива українська емоційність, безмежна любов до людини й світу, прагнення зігріти, розвеселити світ. Проте здатен Кирило й на лихі вчинки заради власної втіхи: так, він викрадає Лесю й хоче силоміць зробити її своєю дівчиною. Тим не менш, в інших ситуаціях той самий персонаж виявляє героїзм та готовність на самопожертву заради козацької слави.