Вправа 321

Годі люд дурить, що правда — в силі: правда — в істині, в добрі. [...], (що...): [...]. Ми не святі: у нас були гріхи, але боролись ми за правду сміло. Людина йде до краси, вона творить її, і цим людина відрізняється від усього сущого. Добро — неначе пух: його розвіє найменший вітер, а зло — це чавун, котрий тисне, давить і розчавлює. Сутність моральних норм не змінювалася: від Конфуція до наших часів лише список їхній доповнювався та ще ставлення до них від покоління до покоління зазнавало змін.


Коментарі

Всього коментарів: 0